Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2025 р. № 785/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомляє, що є громадянкою України, потенційно вважається податковим резидентом України у розумінні п.п. «в» п.п. 14.1.213
п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Станом на 01.01.2022 та протягом усього періоду, що передував даті даного звернення:

- платник податків прямо володіла часткою у розмірі 40,4 відсотків у юридичній особі, яка зареєстрована відповідно до законодавства (  ) (далі – Компанія 1). При цьому резиденти України прямо та опосередковано володіли частками у Компанії 1 сукупно у розмірі більше 50 відсотків;

- Компанія 1 прямо володіла часткою у розмірі 45,095 відсотків в іншій юридичній особі, яка також зареєстрована відповідно до законодавства (  ) (далі – Компанія 2). При цьому резиденти України прямо та опосередковано володіли частками у Компанії 2 сукупно у розмірі більше 50 відсотків;

- платник податків володіла часткою у Компанії 2 виключно опосередковано через Компанію 1;

- платник податків не має пов’язаних осіб, які б прямо або опосередковано володіли певною часткою у Компанії 1 та/або у Компанії 2;

- платник податків не здійснювала над Компанією 1 та Компанією 2 фактичний контроль (у розумінні підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу;

- платник податків була однією із дев’яті директорів Компанії 2.

Платник податків набула частки у Компанії 1 та Компанії 2 до 31.12.2021. Після цієї дати платник податків не набувала і не втрачала частки у цих компаніях.

Звітний період Компанії 1 та Компанії 2 співпадає із календарним роком (розпочинається 1 січні і завершується 31 грудня);

Платником податків було подано Звіти про контрольовані іноземні компанії  щодо Компанії 1 за 2022 та 2023 звітні роки. Водночас платник податків не подавала Звіти про контрольовані іноземні компанії щодо Компанії 2, оскільки не вважалася контролюючою особою щодо  Компанії 2 у розумінні статті 39²
розділу I Кодексу. При цьому платник податків планує подати Звіт про контрольовані іноземні компанії щодо Компанії 2 за 2024 звітний рік.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язана платник податків подавати Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи щодо будь-якої іноземної компанії, якщо платник податків набула у них частку до 31 грудня 2021 року і після цього його частка не змінювалася?

2. Чи вважається платник податків таким, що здійснює фактичний контроль над Компанією 2 виключно через те, що платник податків є однією із дев’яти директорів Компанії 2?

3. Чи зобов’язана платник податків подавати Звіти про контрольовані іноземні компанії щодо Компанії 2 за 2022, 2023, 2024 звітні роки?

Щодо першого питання

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» Кодекс доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», набрала чинності з 01 січня 2022 року.

Підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу передбачено, що фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² розділу І Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² розділу І Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147 (далі – Повідомлення).

Таким чином, якщо набуття частки в контрольованій іноземній компанії відбулося до 31.12.2021, то підстав для подання Повідомлення не виникає, оскільки Повідомлення подається до контролюючого органу, зокрема, фізичними особами-резидентами України по факту такого набуття, що відбулось починаючи з 01.01.2022.

Щодо другого та третього питання

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

Згідно з підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в
іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

Згідно з підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² розділу I Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов'язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов'язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Отже, у разі, якщо фізична особа на посаді директора має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу, а також у разі, якщо зазначені в абзаці дев’ятому підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу особи діють на користь та в інтересах цієї фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою. Фізична особа не може вважатись такою, що здійснює фактичний контроль над Компанією 2 виключно на тій підставі, що вона є одним із дев’яти директорів цієї компанії.

Таким чином, враховуючи обставини, наведені у зверненні, за умови відсутності фактичного контролю над Компанією 2, фізична особа не зобов’язана подавати Звіти про контрольовані іноземні компанії щодо Компанії 2 за 2022 та 2023 звітні роки, тому що не підпадає під визначення «контролююча особа» по відношенню до Компанії 2 (володіла часткою у Компанії 2 менше ніж 25%).  Разом з тим, фізична особа зобов’язана буде подати Звіт про контрольовані іноземні компанії щодо Компанії 2 за 2024 звітний рік, оскільки її частка володіння у Компанії 2 складала більше 10%.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.