Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2025 р. № 804/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомляє, що є фізична особа – підприємцем з (  ), починаючи з (  ) є платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків. Податкова адреса фізичної
особи – підприємця знаходиться в межах (  ).

У зв’язку з чим фізична особа – підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи звільнений фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи (а до цього як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи), який зареєстрований як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи (  ), а починаючи з (  ) є платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків від нарахування та сплати єдиного податку з (  ) до останнього числа місяця, в якому буде припинено тимчасову окупацію (активні бойові дії чи можливість бойових дій)?

2. Чи звільнений фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи (а до цього як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи), який зареєстрований як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи (  ), а починаючи з (  ) є платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків від нарахування та  сплати військового збору (  ) до останнього числа місяця, в якому буде припинено тимчасову окупацію (активні бойові дії чи можливість бойових дій)?

3. Чи звільнений фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи (а до цього як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи), який зареєстрований як фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи (  ), а починаючи з (  ) є платником єдиного податку другої групи за ставкою 20 відсотків від нарахування та сплати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік територій), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Відповідно до зазначеного Переліку територія (  ) визначена як тимчасово окупованана Російською Федерацією територія України з (  ).

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон
№ 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, положення підрозділу 8
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктами 11.

Так, відповідно до п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного
податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 Кодексу.

Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, податкова адреса якої знаходиться на  тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України на дату виникнення можливості бойових дій має право не сплачувати єдиний податок з 01.08.2023 незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, але за можливості, платник може сплатити єдиний податок у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

Одночасно зауважуємо, що норми п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Щодо другого питання

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Військовий збір для платників збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється
з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року
№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, здійснюється контролюючими органами (абзац перший п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

При цьому відповідно до абзацу третього п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи –
підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників військового збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.11
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податкові зобов'язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Норми п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної
особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, територію України.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, податкова адреса якої знаходиться на  тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату виникнення можливості бойових дій має право не сплачувати військовий збір з 01.01.2025 незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу, але за можливості, платник може сплатити  військовий збір у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

Щодо третього питання

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня              2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить
22 відс. до бази нарахування єдиного внеску (частина п'ята ст. 8 Закону
№ 2464).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Водночас тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207):

зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст. 25 і 26 Закону № 2464;

платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов'язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 9³ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 1207 адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України, мають право не сплачувати єдиний внесок .

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.