Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
У своєму зверненні Товариство інформує, що в декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за серпень 2022 року в складі податкових зобов’язань відображено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (далі – розрахунок коригування на зменшення) від 23.08.2022. Даний розрахунок коригування покупцем було підтверджено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) 12.10.2022.
В декларації з ПДВ за жовтень 2022 року в складі податкових зобов’язань відображено розрахунок коригування на зменшення від 07.10.2022. Даний розрахунок коригування покупцем було підтверджено та зареєстровано в ЄРПН 12.11.2022.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу зміни до податкових зобов’язань та податкового кредиту відображаються лише після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Якщо контрагентом (покупцем) зареєстровано розрахунок коригування із запізненням, продавець може врахувати ці зміни тільки в періоді фактичної реєстрації.
При формуванні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) у Товариства виникла необхідність заповнити додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», оскільки в періодах що уточнюються, було від’ємне значення об’єкту оподаткування ПДВ.
Товариство, посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, яким були внесені зміни до форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), у зв’язку зі зміною додатку 2 (Д2) до декларації, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Як у таблиці 1 оновленого додатка 2 до уточнюючого розрахунку слід відобразити розшифрування від’ємного значення з рядка 19, якщо воно утворилось за рахунок реєстрації розрахунків коригування на зменшення податкових зобов’язань? Зокрема, який ідентифікаційний код платника податків слід зазначити в графі 4?
2. Чи достатньо в таблиці 1 оновленого додатку 2 до уточнюючого розрахунку за попередні звітні періоди, відобразити лише інформацію щодо податкових накладних або розрахунків коригування, які впливають на зміну показника рядка 19 декларації періоду, що уточняються?
3. Якщо у підприємства на дату набрання чинності наказу № 400 існує наявна сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), яка утворилася у попередніх податкових періодах, чи необхідно її деталізувати у розрізі контрагентів відповідно до періоду виникнення?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов’зання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування податку на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У складі податкової декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу III Порядку № 21).
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ відображається у рядку 20.1 декларації, та, яка підлягає бюджетному відшкодуванню – у рядку 20.2 декларації. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 (Д2) (підпункти 2, 4 та 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Згідно із пунктом 8 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Щодо питання 1
У новому додатку 2 (Д2) до декларації передбачено застосування оновленої таблиці 1, в якій структуровано порядок та змінено хронологію відображення платниками податку інформації про розрахунок суми від’ємного значення та суми бюджетного відшкодування, а саме:
– в розрізі звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення;
– податкових накладних, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за яким сформовано таке значення;
– розрахунків коригування, складених на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, у разі якщо таке коригування призвело до виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
У графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення.
Так, у разі формування від’ємного значення, зокрема, за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій).
Зазначену позицію викладено в листі ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07 «Щодо окремих особливостей складання податкової звітності з ПДВ», розміщеному на офіційному вебсайті ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2024-rik/.
Щодо питання 2
Уточнення показників у додатках (крім (Д3) (додаток 3), таблиць 3, 4 (Д4) (додаток 4), таблиць 1, 3 (Д5) (додаток 5)) здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:
у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-»;
в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Отже, у разі уточнення показників, задекларованих платником податку у таблиці 1 додатка 2 до декларації з ПДВ, у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-», у в наступному рядку – зазначаються правильні показники; рядки, які не потребують виправлення – не зазначаються.
Щодо питання 3
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Отже, у таблиці 1 додатка 2 (Д2) розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |