Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування та, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у ситуації 1 Підприємством було складено податкову накладну за операцією з надання сільськогосподарських послуг. Надалі було виявлено помилку у номенклатурі послуг, зазначеній у такій податковій накладній, яка не призводить до зміни суми компенсації вартості наданих послуг.
У ситуації 2 контрагентом при наданні поворотної фінансової допомоги Підприємству у платіжному документі було помилково вказано призначення платежу «Оплата за послуги».
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
у ситуації 1: чи може Підприємство скласти нульовий розрахунок коригування до податкової накладної на зміну номенклатури товарів/послуг;
у ситуації 2: чи буде описана операція вважатися оплатою за товари/послуги; чи може контрагент написати лист на зміну призначення платежу?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або
удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:
постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Щодо ситуації 1
У податковій накладній, що складається постачальником за операцією з постачання товарів/послуг, повинна бути зазначена номенклатура товарів/послуг, яка відповідає договірним умовам та відповідним первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.
Розрахунок коригування до податкової накладної на зміну номенклатури товарів/послуг може бути складений у разі, якщо після складання на дату, визначену пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, такої податкової накладної змінюється номенклатура товарів/послуг, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.
У разі, якщо у податковій накладній, складеній на дату отримання від покупця попередньої оплати, постачальником допущено помилки при зазначені номенклатури товарів/послуг, внаслідок чого дані, зазначені у такій податковій накладній, не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією, то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ і не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію.
У даному випадку постачальник зобов’язаний за операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань скласти вірну податкову накладну (показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам), та одночасно вивести в нуль показники податкової накладної, яка містить помилки, шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Щодо ситуації 2
Якщо платник податку отримав від іншої особи − контрагента, з яким у такого платника наявні договірні відносини, кошти з призначенням платежу «Оплата за послуги», то на дату отримання таких коштів платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму.
У разі якщо надалі призначення такого платежу змінюється з оплати товарів/послуг на поворотну фінансову допомогу, що підтверджується відповідними документами (зокрема, листом контрагента про зміну призначення платежу), платник податку складає розрахунок коригування до такої податкової накладної у порядку, визначеному пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, та після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН контрагентом зменшує податкові зобов'язання, нараховані на дату отримання коштів.
Врегулювання господарських правовідносин між платниками податків (у тому числі щодо питань обміну документами між контрагентами) не належить до компетенції ДПС.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |