Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2025 р. № 839/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), яку видано в електронному вигляді компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни  та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана з реалізацією права платника податків на застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, надана в електронному вигляді та підписана електронним цифровим підписом уповноваженого на видачу такої довідки органом у країні нерезидента, підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

2. Яка процедура і які саме документи слід надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з метою подачі ним запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України для підтвердження зазначеної у наданій в електронному вигляді довідці інформації в цілях підтвердження податкового статусу нерезидента? 

3. У разі підтвердження інформації, наведеній у наданій в електронному вигляді довідці, чи буде це достатньою підставою (електронна довідка та підтвердження інформації у такій довідці за результатами поданого запиту центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України) для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

4. Яким чином підтвердити, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, якщо довідка про підтвердження резидентського статусу нерезидента видається компетентним органом країни, з якою укладено міжнародний договір України, лише в електронному вигляді з використанням електронно-цифрового підпису уповноваженого на видачу такої довідки органом?

5. Які вимоги висуває ДПС України до способу легалізації електронного документу (його копії та перекладу), виданого компетентним органом іншої країни, враховуючи приписи пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу?   

 

Щодо питань 1, 4, 5

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, право на звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, може бути застосовано у разі, якщо Довідка видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103                  розділу II Кодексу, зокрема належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та засвідчена нотаріально. Також має бути дотримана умова, що отримання переваг у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Будь-яких інших механізмів щодо підтвердження податкового статусу нерезидента, з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, Кодексом не передбачено.

Відповідно до статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року
(далі –  Гаазька Конвенція).

Згідно зі статтею 3 Гаазької Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

      

Щодо питань 2 – 3

Абзацом другим пункту 103.6 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що у разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації. 

Отже, для здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації, платник податків має звернутися із запитом до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Підтвердження інформації, наведеної у довідці, за результатами запиту, поданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, слугуватиме підставою для застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).