Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2025 р. № 842/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                Товариства щодо окремих питань реєстрації юридичної особи платником єдиного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що планує перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Проте, отримує відмову в реєстрації платником єдиного податку, так як сукупна частка юридичних осіб акціонерів Товариства , які не є платниками єдиного податку перевищує 25 %.

       Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:    

        Чи правомірно відмовили у реєстрації як платника єдиного податку та  чи може Товариство перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності?

 

Щодо зазначеного питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 стаття 291 Кодексу).

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що  юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Водночас Кодекс визначає перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

Підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що  не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Порядок реєстрації суб’єкта господарювання  як платника єдиного податку визначено статтею 299 Кодексу.

Пунктом 299.6 статті 299 Кодексу визначено виключні підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. Однією з підстав є: невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 Кодексу (підпункт 1                    пункту 299.6 статті 299 Кодексу).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (пункт 299.5 статті 299 Кодексу).

При цьому, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 Кодексу).

  Враховуючи вищевикладене, перехід на спрощену систему оподаткування юридичною особою може бути здійснено відповідно до статті 298 Кодексу та за умови дотримання вимог, встановлені статтею 291 Кодексу, зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).