Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2025 р. № 850/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Банку щодо скріплення печаткою довідок, копій документів чи податкових декларацій, повідомлень, що подаються до Державної податкової служби України, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Банк має у наявності фізичну та електронні печатки. Проте на підставі внутрішнього наказу Банку використання печатки у господарській діяльності Банку не є обов’язковим, зокрема, у взаємовідносинах із органами державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на викладене Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи зобов’язаний Банк скріплювати печаткою довідки, копії документів чи податкових декларацій, повідомлень, що подаються до Державної податкової служби України у випадку наявності у Банку фізичної та електронної печатки, але за умови, що використання таких печаток регламентовано внутрішнім наказом Банку як таке, що не обов’язкове до використання у господарській діяльності, зокрема, у взаємовідносинах із органами державної влади та місцевого самоврядування?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 966 порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Національному банку України та банках встановлюється Національним банком України відповідно до Закону № 966 та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України
від 04.07.2018 № 75 (далі – Положення № 75).

Положення № 75 розроблене відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та основних принципів міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 1 Положення № 75).

Пунктом 51 Положення № 75 встановлено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов’язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ / від імені якого/якої складений документ;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції).

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Згідно з пунктом 118 Положення № 75 ведення податкового обліку дає змогу складати податкову звітність відповідно до вимог податкового законодавства України. Банк самостійно визначає порядок ведення податкового обліку. Цей порядок має бути відокремлений від бухгалтерського обліку банку.

Порядок подання банками до Державної податкової служби України Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2024 за № 137/41482, зі змінами (далі – Порядок № 535).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 535 Повідомлення підписується керівником банку або уповноваженою на підписання Повідомлення особою.

Для підписання Повідомлення використовується кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності).

За умов здійснення господарської діяльності без застосування печатки банки мають право не використовувати кваліфіковану електронну печатку.

Пунктом 44.7 статті 44 Кодексу визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до частин першої – третьої статті 58¹ Господарського кодексу України суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі надання Банком копій первинних документів, якщо внутрішнім наказом Банку регламентовано, що використання печаток є не обов’язковим до використання у господарській діяльності, зокрема, у взаємовідносинах із органами державної влади та місцевого самоврядування, то наявність печатки на документах не є обов’язковою.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).