Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що здійснює діяльність у сфері стоматології відповідно до ліцензії МОЗ України. Така діяльність включає виключно надання стоматологічних послуг, без продажу товарів чи матеріалів. До цього моменту платник перебувала на третій групі єдиного податку зі ставкою 5 відсотків, без реєстрації платником ПДВ.
Однак під час податкової перевірки було винесено рішення про анулювання статусу платника єдиного податку, у зв’язку з чим платник була автоматично переведена на загальну систему оподаткування. Крім того, зважаючи на перевищення річного доходу в (…) гривень, виникає питання щодо порядку застосування ПДВ до моєї діяльності.
Водночас, з огляду на специфіку діяльності як фізичної особи – підприємця, виникає необхідність уточнити: чи прирівнюється моя діяльність як стоматолога до закладів охорони здоров’я, які відповідно до
підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу мають право на звільнення від ПДВ.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи підпадають стоматологічні послуги, які платник надає відповідно до ліцензії МОЗ України, під звільнення від ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу? Прошу чітко вказати, чи можуть фізичні особи – підприємці з ліцензією на медичну практику вважатися суб’єктами, які мають право на звільнення від ПДВ.
2. У разі, якщо звільнення від ПДВ не застосовується, яку ставку ПДВ потрібно застосовувати до своєї діяльності на загальній системі оподаткування: загальну 20 відсотків, пільгову ставку чи нульову?
3. Чи можливе застосування нульової ставки ПДВ до стоматологічних послуг, які надаються фізичною особою – підприємцем із ліцензією МОЗ України?
4. Якщо мої послуги підпадають під звільнення від ПДВ, чи виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ, у разі перевищення ліміту доходу
в 1 000 000 гривень протягом останніх 12 календарних місяців?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і
не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Положеннями статті 17 Закону № 2801 визначено, що провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.
Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
Відповідно до вимог пункту 15 частини першої статті 7 Закону України
від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Щодо першого – четвертого питань
Правові основи оподаткування ПДВ (у тому числі перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14
розділу I Кодексу).
Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о»
підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що положення
підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу застосовуються виключно до операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) безпосередньо закладами охорони здоров'я. Тобто, якщо зазначені операції надаються фізичними особами – підприємцями, то такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ.
Для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) мають виконуватися наступні умови:
такі послуги надаються закладами охорони здоров'я;
наявна ліцензія на постачання таких послуг;
такі послуги не перераховані у підпунктах «а» - «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу.
Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Так, пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника податком на додану вартість належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою податку на додану вартість, ставкою 7 відс., нульовою ставкою податку на додану вартість та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування податком на додану вартість. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.
Згідно з підпунктами 183.1 – 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника податком на додану вартість особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (пункт 183.3 статті 183 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3
статті 183 розділу V Кодексу.
Таким чином, фізична особа – підприємець, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, зокрема й шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку відповідно до рішення контролюючого органу, повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву та відповідно зареєструватись як платник податку на додану вартість в обов’язковому порядку.
При цьому ДПС звертає увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 Кодексу, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |