Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2025 р. № 904/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення  ПРЕДСТАВНИЦТВА _______ (далі – Представництво) щодо окремих питань оподаткування представництв іноземних неурядових організацій, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

У зверненні Представництва, яке є відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації, зазначено, що з метою здійснення благодійної діяльності на території України таким Представництвом розглядаються окремі питання порядку оподаткування операцій з передання товарно-матеріальних цінностей на благодійній основі.

У зверненні Представництвом поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи має право Представництво, яке є відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації без статусу юридичної особи в Україні,  отримувати від юридичних та фізичних осіб України, у тому числі від благодійних організацій, товарно-матеріальні цінності (включаючи обладнання) у вигляді благодійної допомоги на безоплатній основі або у тимчасове користування на безоплатній основі? Чи відповідає така передача чинному податковому законодавству та нормам, що регулюють діяльність представництв іноземних неурядових організацій в Україні?

2. Якими є податкові наслідки такого безоплатного отримання товарно-матеріальних цінностей та чи виникатимуть у Представництва зобов’язання щодо нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість тощо?

 

Щодо запитань 1 та 2

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються цим Кодексом.  

 Згідно з пунктами 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезидентами є, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.

Як визначено абзацом першим п. 64.3 ст. 64 Кодексу, взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з п. 64.1 ст. 64 Кодексу підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року               № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон  № 755).

Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, заявником подаються документи, визначені частиною першою ст. 22 Закону № 755, до яких, зокрема, віднесено положення чи інший установчий документ відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер, є постійним представництвом.

Господарською діяльністю є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку, умов організації та правомірності здійснення благодійної діяльності суб’єктами господарювання на території України                      не належать до компетенції ДПС.

Крім того повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі –                     Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Як передбачено частиною першою ст. 25 Закону № 5073, філії та представництва іноземних благодійних організацій здійснюють свою діяльність в Україні відповідно до законів України.

Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону України від 22 березня 2012 року            № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації (далі – іноземні неурядові організації) діють на території України, у тому числі через утворені на території України філії та представництва, відповідно до цього Закону та інших законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Щодо податку на прибуток підприємств

Підпунктом 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Отже, на підставі викладеного вище у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (у тому числі представництво) і така діяльність не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва, наведеного у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств та не зобов’язаний  подавати декларацію з податку на прибуток підприємства разом з відповідною фінансовою звітністю.

Тож в загальному порядку проведення відокремленим підрозділом іноземної неурядової організації операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей на безоплатній основі в межах благодійної діяльності такого підрозділу, що здійснюється згідно з його установчими документами з дотриманням вимог законодавства про благодійну діяльність, не є підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності такого відокремленого підрозділу з необхідністю реєстрації відповідного нерезидента платником податку на прибуток підприємств за умови, що діяльність відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва.

Водночас у ситуації, що розглядається у зверненні, інформації, наданої Представництвом, недостатньо для кваліфікації операцій з отримання товарно-матеріально цінностей (включаючи обладнання) на безоплатній основі або у тимчасове користування на безоплатній основі як таких, що не є підставою для визнання Представництва постійним представництвом нерезидента, тому необхідним є вивчення додаткових відомостей щодо видів діяльності Представництва згідно з його установчим документом, детального опису відповідних операцій та договірних умов тощо.

 

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу.

Підпунктом 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Відповідно до п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує               1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г»                      п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу такими особами для цілей розділу V Кодексу є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, та постійне представництво.

Операція юридичних або фізичних осіб-підприємців, які є платниками ПДВ, у тому числі благодійних організацій, з безоплатної передачі товарів (товарно-матеріальних цінностей) у вигляді благодійної допомоги відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу є операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків (за виключенням операцій, перерахованих у п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу). Такі ж самі операції з постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), якщо вони здійснюються резидентом – неплатником ПДВ, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

Проте операція з отримання неплатником (Представництвом) товарів (товарно-матеріальних цінностей) у вигляді благодійної допомоги на безоплатній основі або у тимчасове користування на безоплатній основі в описаній у зверненні ситуації не має податкових наслідків з ПДВ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Представництво може додатково звернутися до ДПС та конкретизувати питання щодо оподаткування ПДВ у разі здійснення ним операцій з постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).