Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2025 р. № 913/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у разі списання безнадійної заборгованості та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку у 2020 році було придбано товари (скретч-карти на пальне) з метою використання у неоподатковуваних операціях, включено відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та нараховано податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ і складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідну зведену податкову накладну.

Частина пального по скретч-картам не була поставлена постачальником. Судовим рішенням визнано заборгованість постачальника перед платником податку. У звʼязку з неможливістю стягнення її з боржника така заборгованість списується у обліку платника податку.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо податкових наслідків з ПДВ, які виникають у платника податку при списанні зазначеної заборгованості (зокрема необхідності складання розрахунку коригування, відображення операцій у податковій звітності).

Разом з тим звернення не містить інформації щодо детальних умов договорів, укладених між платником податку та постачальником, а також щодо інформації, яка була зазначена у податковій накладній, складеній на платника податку при придбанні ним товарів (зважаючи, що платником придбавалися скретч-карти, які надалі підлягали обміну на пальне). Також у зверненні відсутня інформація щодо суті заборгованості постачальника, яка визнана судовим рішенням. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.

Якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Згідно з загальними правилами, при списанні дебіторської заборгованості за товарами, які були оплачені покупцем та не поставлені постачальником, на суму ПДВ, яка була включена до податкового кредиту за такими товарами на підставі відповідної податкової накладної, платник податку повинен нарахувати податкові зобовʼязання з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Якщо у ситуації, описаній у зверненні, товари придбавалися для використання в неоподатковуваних операціях та за такими товарами уже було нараховано податкові зобовʼязання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, то списання дебіторської заборгованості за такими товарами не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).