Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2025 р. № 919/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що за зовнішньоекономічним договором здійснило оплату у січні та березні 2024 року на користь нерезидента та отримало від нерезидента спеціалізовану техніку і в межах 180 календарних днів після здійснення оплати оформило митну декларацію типу «ІМ-74».

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Чи буде вважатися порушенням валютного законодавства України, а саме: порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України (далі – НБУ) 180 календарних днів станом на 06.02.2025, за операціями резидентів з імпорту товарів, за умови ввезення Товариством повністю оплаченого товару на митну територію України в межах 180 календарних днів з моменту оплати товару, та подальшим розміщенням такого товару на митному складі – оформивши митну декларацію «ІМ-74». При цьому строк з моменту оплати товару та перебування його на митному складі перевищує встановлений НБУ – 180 календарних днів?

2. Чи повідомляють органи ДПС обслуговуючий банк про наявність або відсутність порушень валютного законодавства Товариством після проведення документальної перевірки з питань дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів?

З метою надання вичерпної відповіді Товариству слід зазначити, що згідно з статтями 6 та 9 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.

Зазначаємо, що Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначаються правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлюється відповідальність за порушення вимог валютного законодавства не залежно від того на якій системі оподаткування податком на прибуток перебуває платник.

Частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2473 встановлено, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом, а в разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Тобто Закон № 2473 є спеціальним Законом у сфері здійснення резидентами валютних операцій.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Слід зазначити, що встановлення НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є одним із заходів захисту, визначених частиною першою статті 12 Закону № 2473.

При цьому поняття імпорту (імпорту товарів) визначено в абзаці чотирнадцятому статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону № 2473).

Пунктом 14³ постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»
(далі – Постанова № 18) визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Необхідно врахувати, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові (пункт 21 Постанови № 18).

Згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону № 2473).

Валютне регулювання – це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2473).

Водночас пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 2473 визначено, що валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) НБУ здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами, а також запроваджує заходи захисту відповідно до Закону № 2473.

НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону № 679).

Загальний порядок та підстави здійснення/завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів врегульовано Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7), а також Постановою № 18.

Перелік випадків, у яких банк завершує або має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, передбачено у пунктах 9, 10 та 12 розділу ІІІ Інструкції № 7.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів митних декларацій (далі – МД), зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3 пункту 9 Інструкції № 7).

Також відповідно до частини 2 статті 1 Митного кодексу України
(далі – МКУ) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Статтею 12 МКУ встановлено, що митний склад – це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому зазначаємо, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів (частина перша статті 126 МКУ), а власник товару має можливість як передати права власності на іноземні товари, поміщені у митний режим митного складу (стаття 128 МКУ) для вивезення їх з території України на підставі нових товаросупровідних документів та МД, так і оформити товари у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України (частина п’ята статті 129 МКУ).

Статтею 74 МКУ визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 122 МКУ товари, що поміщаються у митний режим митного складу, декларуються у митному органі утримувачем митного складу. Тобто у випадку, коли імпортер товару не є власником митного складу, під час оформлення МД типу ІМ-74 у графі 8 «Одержувач» декларується не особа, яка здійснила оплату за товар, а інший суб’єкт господарювання.

Також зазначаємо, що питання доповнення реєстру МД в Інструкції № 7 інформацією про оформлені декларації типу ІМ-74 «Митний склад», які будуть використовуватися банками для валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, належить до компетенції НБУ.

Щодо питання 1.

На підставі вказаного вище зазначаємо, що свідченням завершення імпортної операції та підставою для завершення здійснення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції є дата надходження товару на митну територію України, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах, але при обов’язковій наявності МД типу «IM-40», якщо товари використовуються на митній території України, а не за її межами.

Таким чином, у разі здійснення оплати за товар і наявності на момент проведення документальної перевірки у Товариства лише МД типу «ІМ-74», що підтверджує розміщення товару на митному складі в межах 180 календарних днів з моменту оплати товару, та відсутності належним чином оформленої МД типу «IM-40» або «ЕК-11», після закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків для ввезення товарів на митну територію України, до резидента повинна застосовуватись відповідальність, передбачена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

Щодо питання 2.

Підпунктом 21.1.7¹ пункту 21.1 статті 21 Кодексу визначено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані за результатами перевірки повідомляти банк, що обслуговує платника податків, про відсутність факту порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, інформація щодо яких була отримана від НБУ, банків.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.10.2024 № 526 затверджено форму та Порядок повідомлення банків про відсутність факту порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Тобто, територіальними органами ДПС на підставі даних документальної перевірки платника податків з питань дотримання вимог валютного законодавства, під час проведення якої було перевірено інформацію, отриману від НБУ, формуються та надсилаються до банку повідомлення про відсутність факту порушення внаслідок:

своєчасного завершення розрахунків за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів;

повного завершення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, за якими під час проведення документальної перевірки підтверджено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що висновки щодо наявності чи відсутності порушень встановлених граничних строків розрахунків за здійсненими Товариством операціями з імпорту товарів можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).