Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2025 р. № 927/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство у своєму листі повідомляє що в процесі здійснення господарської діяльності  придбаває деревину, через аукціони, які проводяться Товарними біржами (далі – ТБ), обов’язковою умовою участі в якому є внесення гарантійного внеску на рахунок біржі. У разі перемоги на аукціоні, біржа перераховує залишок гарантійного внеску, який залишається після утримання із суми такого внеску біржею комісійного збору, продавцю як частину оплати вартості придбаного на аукціоні товару.

Надалі Товариство здійснює експорт власної продукції, яка виготовлена із сировини, придбаної на аукціонах деревини / деревини дров’яної / пиломатеріалів за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі – ПДВ) згідно ст.195 Кодексу.

 

Інформуючи про зазначене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи підлягають бюджетному відшкодуванню суми податку на додану вартість:

– які включені Товариством до податкового кредиту і сплачені ТБ продавцям за рахунок гарантійного внеску протягом звітного податкового періоду, як передоплата за біржовий товар, який підлягає постачанню покупцеві- переможцю торгів (платнику ПДВ);

– які включені Товариством до податкового кредиту і сплачені за рахунок його гарантійного внеску, шляхом зарахування у рахунок оплати комісійної винагороди організатору біржових торгів (ТБ) за операцією з постачання послуг з організації біржових торгів впродовж звітного податкового періоду;

2. щодо вичерпного переліку документів, наявність яких є необхідним та достатнім для бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених Товариством протягом звітного податкового періоду за наведених вище обставин.

 

Щодо питання 1.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь – які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь – яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, на дату передачі біржею гарантійних внесків продавцю біржового товару у рахунок оплати покупцем придбаного на біржі товару (якщо така дата є першою подією, визначеною пунктом 187.1 статті 187 Кодексу) продавець біржового товару повинен визначити податкові зобов’язання з податку на додану вартість за операцією з постачання такого біржового товару та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені Кодексом терміни відповідну податкову накладну.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше, а саме дата списання коштів з рахунка платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника або дата отримання платником податку товарів / послуг.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачені отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податковому періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200 Кодексу.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками – у зв’язку з придбанням товарів / послуг, а якщо постачальник – нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість).

Отже, платник податків до бюджетного відшкодування має право віднести від’ємне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

 

Щодо питання 2

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться відповідно до вимог визначених статтею 76 Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами документальної перевірки (пункти 200.10 - 200.11 статті 200 Кодексу).

Пунктом 200.8 статті 200 Кодексу передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Види перевірок визначено статтею 75 Кодексу.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (абзац першим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Кодексу згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених статтею 78 Кодексу.

Однією з таких підстав є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Кодексу, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше ніж 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).

Слід зазначити, що Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884, із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Перелік № 578/5 призначений для використання всіма державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими установами, організаціями та підприємствами незалежно від форми власності.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Кодексу).

Разом з тим зазначаємо, що якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (абзац перший пункт 44.6 статті 44 Кодексу).

Також відповідно до підпункту 20.1.9 Кодексу контролюючі органи, визначені пунктом 41.1.1 Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Крім того, зазначаємо, що згідно з підпункту 20.1.48  пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, мають право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, засоби фото –  і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео –, звукозапис) під час проведення перевірок.

Разом з тим підпунктом 69.2² пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

– доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

– доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

– проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Таким чином, враховуючи наведене вище, Товариству необхідно надати контролюючому органу для перевірки первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язані з декларуванням бюджетного відшкодування з ПДВ, контроль за правомірністю якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).