Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2025 р. № 934/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ і порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання окремих послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Організація є неприбутковою організацією, неплатником ПДВ та зареєстрована в Реєстрі суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей (далі – Реєстр) на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, має укладений договір з Міністерством у справах ветеранів України, згідно з яким надає послуги з психологічної допомоги на третьому рівні такої допомоги отримувачам послуг згідно з пунктом 20 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1338 «Деякі питання надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Порядок та умови № 1338), а Мінветеранів приймає та відшкодовує їх вартість.

Враховуючи викладене, Організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.   чи потрібно у загальному обсязі оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ, враховувати обсяг послуг, відшкодування вартості яких здійснюється Мінветеранів в описаній у зверненні ситуації;
2. чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 197.1.5 та 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з психологічної допомоги на третьому рівні отримувачам послуг?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (далі - БКУ).

Бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (пункт 11 частини першої статті 2 БКУ). Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ використовуються поняття (у тому числі поняття бюджетних коштів (коштів бюджету)), визначені БКУ.

Згідно з пунктом 20 Порядку та умов № 1338 отримувачами послуг є особи, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), постраждалі учасники Революції Гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України (далі - отримувачі послуг).

Відповідно до пункту 2 Порядку та умов № 1338:

замовник послуг – центральний або місцевий орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, або державна установа, що здійснює залучення на договірній основі суб'єктів надання послуг для задоволення потреб отримувачів послуг у наданні психологічної допомоги за рахунок бюджетних коштів;

послуги із психологічної допомоги – система послуг, у тому числі реабілітаційних, які можуть бути частиною медичних чи соціальних послуг або окремими послугами, які надаються суб'єктами надання послуг отримувачу послуг, та оплачуються їх замовником відповідно до Порядку та умов № 1338.

Реєстр – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних щодо суб'єктів надання послуг і їх фахівців з надання послуг із психологічної допомоги, які мають право надавати послуги із психологічної допомоги отримувачам послуг відповідно до Порядку та умов № 1338.

Психологічна допомога третього рівня надається мультидисциплінарною командою із використанням кейс-менеджменту як комплексна медико-психологічна допомога, що передбачає терапію розладів психічного здоров'я за комплексною програмою із застосуванням психологічних, психотерапевтичних, у разі потреби медикаментозних методів та методів фізичної реабілітації (пункт 17 Порядку та умов № 1338).

До третього рівня психологічної допомоги відносять також психологічну допомогу як складову частину комплексних або спеціалізованих реабілітаційних послуг, які надаються реабілітаційними закладами та закладами охорони здоров'я амбулаторно/стаціонарно, крім тих закладів охорони здоров'я, які уклали договори про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України (пункт 19 Порядку та умов № 1338).

Згідно з пунктом 36 Порядку та умов № 1338 потребу в послугах із психологічної допомоги, які надаються на другому і третьому рівні психологічної допомоги, визначає Мінветеранів, яке:

1) забезпечує формування і ведення Реєстру;

2) координує надання послуг із психологічної допомоги, які надаються на другому і третьому рівні психологічної допомоги, проводить моніторинг та оцінку якості послуг, що надаються суб'єктами надання послуг, реагує на скарги щодо якості наданих послуг та аналізує якість їх надання;

3) веде облік отримувачів послуг.

Відповідно до статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації; послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20, 14 та 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг (якщо на операції з їх надання не встановлена пільга з оподаткування).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Будь-який режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб, а на операції, що здійснюються платниками податків (крім випадків, визначених ПКУ). Порядок оподаткування та застосування податкових пільг залежить від того, хто надає послуги (платник ПДВ чи ні), які саме послуги надаються (звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковувані), а також від того (в окремих випадках), хто є отримувачем таких послуг, та за рахунок яких джерел здійснюється їх фінансування.

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Підпунктом 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, які перерахованих у підпунктах «а» – «д» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 розділу V ПКУ, зокрема, з харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам, які утримуються в реабілітаційних закладах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських об'єднань осіб з інвалідністю та їх спілок, які займаються реабілітацією, оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіях для ветеранів та осіб з інвалідністю, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такими особами для цілей розділу V ПКУ є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява).

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

При обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації  платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Організацією (у тому числі з бюджету), а вартість товарів/послуг, які були поставлені (надані, виконані) особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.

Отже, якщо загальний обсяг операцій Організації з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від оподаткування ПДВ операції), протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то згідно з вимогами ПКУ Організація має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Щодо питання 2

Операції з постачання платником ПДВ послуг, у тому числі з психологічної допомоги на третьому рівні такої допомоги отримувачам послуг, згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з умовами підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичної послуги) мають виконуватися наступні умови:

такі послуги надаються закладами охорони здоров'я населенню;

наявна ліцензія на постачання таких послуг;

такі послуги не перераховані у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Операції з постачання послуг з харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами осіб, перерахованих у підпункті «д» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, звільнятимуться від оподаткування ПДВ за умови, що надавачі таких послуг відносяться до категорії установ, підприємств і організацій, перерахованих у вказаному підпункті, та оплата за такі послуги здійснюється виключно за рахунок державних (бюджетних) коштів.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Проте визначати об’єкт оподаткування ПДВ та застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ мають право особи, які зареєстровані платниками ПДВ. Оскільки Організація не зареєстрована як платник ПДВ, то до дати реєстрації платником ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг відсутні податкові наслідки з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).