Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2025 р. № 937/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків у викладеній у зверненні ситуації і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство зареєстровано як платник ПДВ, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання  електричної енергії та опрацьовує питання щодо податкових наслідків у разі здійснення операцій з купівлі/продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва з активними споживачами.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство здійснювати придбання надлишків електричної енергії, виробленої активними споживачами (товариствами з обмеженою відповідальністю, фізичними особами – підприємцями 2 та 3 групи), які перебувають на спрощеній системі оподаткування (платники та неплатники ПДВ) та чи утримується податок з доходів фізичних осіб та військовий збір при виплаті доходу зазначеним активним споживачам; чи не втрачають такі активні споживачі право перебувати на спрощеній системі оподаткування;

2) щодо виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі придбання електропостачальником (платником ПДВ) надлишків виробленої активним споживачем електричної енергії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» із змінами і доповненнями (далі –
Закон № 2019).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 2019 виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Активний споживач – споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю (пункт 3² частини першої статті 1 Закону № 2019).

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Закону № 2019 для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва.

Електропостачальник зобов'язаний у чіткий та прозорий спосіб інформувати Активних споживачів про вартість відпущеної та спожитої ними електричної енергії за механізмом самовиробництва із зазначенням цін за відповідний розрахунковий період у порядку, затвердженому Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) (пункт 10¹ частини другої статті 57 Закону № 2019).

Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї затверджено постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 (далі – Порядок № 2651).

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Порядку № 2651 купівля-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва здійснюється шляхом викупу обсягу електричної енергії, виробленої генеруючими установками активного споживача та відповідно до договору, укладеного активним споживачем з електропостачальником або постачальником універсальних послуг, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Проведення розрахунків між електропостачальником або постачальником універсальних послуг та активним споживачем за механізмом самовиробництва має здійснюватися шляхом визначення погодинного сальдування вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу та вартості обсягу відбору електричної енергії з електричної мережі, розрахованої у порядку, визначеному у пункті 4.3 глави 4 Порядку № 2651, за даними автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії, встановленої на об'єкті споживача.

Розрахунки між сторонами за договором купівлі-продажу за механізмом самовиробництва проводяться за розрахунковий період, яким є календарний місяць, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії (пункт 4.1 глави 4 Порядку № 2651).

Пунктом 4.2 глави 4 Порядку № 2651 встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва електропостачальник або постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості відпуску та відбору електричної енергії з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії станом на перший календарний день після закінчення розрахункового періоду.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість спожитої з мережі електричної енергії перевищує вартість відпущеної електричної енергії, то різниця між вартістю спожитої та відпущеної електричної енергії підлягає сплаті Активним споживачем на користь електропостачальника відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість відпущеної електричної енергії перевищує вартість відібраної електричної енергії з електричних мереж оператора системи, то різниця між вартістю відпущеної та відібраної електричної енергії зараховується на особовий рахунок активного споживача та підлягає сплаті електропостачальником до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – Правила № 312).

Згідно з пунктом 11.4.6 глави 11.4 розділу 11 Правил № 312 електропостачальник /постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості обсягу відпущеної електричної енергії генеруючою установкою / установкою зберігання енергії Активного споживача генеруючими установками (та або генеруючими установками третіх осіб, що приєднанні до мереж такого активного споживача), в електричну мережу та вартості обсягу спожитої/відібраної електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії, станом на перше число календарного місяця після закінчення розрахункового періоду.

Форма примірного договору про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва визначена в додатку 2 до договору про постачання електричної енергії (далі – Примірний договір) (додаток 5 до Правил).

Згідно з главою 1 примірного договору активний споживач продає за механізмом самовиробництва відпущену електричну енергію, вироблену генеруючою установкою, що приєднана до його електричних мереж, та/або збережену установкою зберігання, що приєднана до його електричних мереж, а електропостачальник купує таку електричну енергію відповідно до умов Примірного договору.

Електропостачальник, зокрема, зобов'язаний здійснювати оплату за куплену у активного споживача електричну енергію, згідно з главою 4 примірного договору (пункт 2.2 глави 2 Примірного договору).

Активний споживач, який встановлює генеруючу установку, призначену для виробництва електричної енергії та установку зберігання електричної енергії, повинен додатково до комерційного обліку відібраної з електричної мереж та відпущеної в електричну мережу електричної енергії забезпечити облік виробленої власною генеруючою установкою та відібраної/відпущеної електричної енергії установкою зберігання енергії відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку (пункт 3.1 глави 3 Примірного договору).

Електропостачальник на підставі даних комерційного обліку здійснює визначення погодинних обсягів та вартості відібраної/спожитої активним споживачем з електричної мережі електричної енергії (із застосуванням ціни, встановленої умовами договору про постачання електричної енергії), а також погодинних обсягів та вартості відпущеної активним споживачем електричної енергії в електричну мережу (пункт 4.2 глави 4 Примірного договору).

Щодо питання 1

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 розділу XIV ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1статті 297 розділу XIV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 статті 291 розділу XIV ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи.

Відповідно до підпункту 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 розділу XIV ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 розділу VІ ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.

Нормами ПКУ не регулюються питання щодо здійснення операцій з придбання надлишків електричної енергії у юридичних або фізичних осіб – активних споживачів.

Разом з цим, оскільки електрична енергія є підакцизним товаром, особи, які здійснюють виробництво та продаж електричної енергії, не можуть бути  платниками єдиного податку першої – третьої груп.

При цьому будь-який платник податків (у тому числі активний споживач) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону № 2019, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у  пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2026 року.

У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця;

покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів ДПС повідомляє.

Якщо за розрахунковий період вартість спожитої з мережі активним споживачем електричної енергії перевищує вартість відпущеної ним електричної енергії, то на дату сплати активним споживачем на користь електропостачальника суми різниці між вартістю такої спожитої та відпущеної електричної енергії (як це передбачено пунктом 4.2 глави 4 Порядку № 2651), електропостачальник повинен скласти на такого активного споживача відповідну податкову накладну (або не пізніше останнього дня місяця скласти зведену податкову накладну з урахуванням усіх отриманих коштів / інших видів компенсації від такого активного споживача протягом місяця). Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).