Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2025 р. № 947/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю фірми «» (далі – Товариство) від
(вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

 

Відповідно до тексту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи має право Товариство при проведенні розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток) використовувати РРО/ПРРО, який не є з’єднаний або поєднаний між собою з платіжним терміналом (POS-терміналом)?

2. У разі якщо розрахунок проводиться РРО/ПРРО, який не є з’єднаний або поєднаний між собою з платіжним терміналом, чи призведе до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункового документу та відповідальності Товариства якщо розрахунковий документ РРО/ПРРО не буде містити
рядки 12-17 фіскального чека, інформацію про використання електронного платіжного засобу, а така інформація буде міститься у надрукованому сліпі (квитанції) безпосередньо друкованим пристроєм POS-терміналу?

 

 

Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Форми та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – та є реквізитами розрахункових документів.

У відповідності до визначень, наведених у Положенні № 13:

платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО, – це сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;

платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – це сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;

Обов’язкові реквізити, що має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, визначені пунктом 2 розділу II
Положення № 13.

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення № 13 рядки 11 – 18 (рядки
12 – 17 з 1.03.2025) фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО.

Звертаємо увагу, що питання заповнення рядків 11 – 18 (рядки 12 – 17
з 01.03.2025) фіскального чека, остаточно врегульовано нормами Положення в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024
№ 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України
від 21 січня 2016 року № 13», який набрав чинності 11.01.2025 року та вступить в дію 1.03.2025 відповідно до наказу Міністерства фінансів України
від 30.12.2024 № 674 «Про внесення змін до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601». 

Щодо питання 1.

Законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), а визначається лише обов’язковість надання торгівцями можливості споживачу здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);

3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4);

4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Щодо питання 2.

У випадку, коли платіжний термінал не з’єднаний або не поєднаний з РРО/ПРРО, заповнення рядків 11 – 18 (рядки 12 – 17 з 01.03.2025) фіскального чека не є обов’язковим.

При цьому, якщо розрахунковий документ не буде містити інформацію про використання електронного платіжного засобу, а така інформація буде міститись у надрукованому сліпі (квитанції) безпосередньо друкованим пристроєм POS-терміналу, не буде призводити до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункового документу.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.