Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2025 р. № 1025/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо звільнення від оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, до Спілки, яка є платником ПДВ, звертаються учасники, які здійснюють діяльність з організації та проведення заходів безперервного професійного розвитку відповідно до Положення про систему безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 725 (далі – Положення № 725). Для проведення таких заходів не передбачено отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

Враховуючи вищевикладене, Спілка просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання закладами вищої освіти послуг з проведення безперервного професійного розвитку, які не потребують ліцензії на проведення освітньої діяльності;
2. чи є відмінності в оподаткуванні ПДВ операцій з постачання послуг з проведення безперервного професійного розвитку, які не потребують ліцензії на проведення освітньої діяльності, між закладами вищої освіти та іншими провайдерами заходів безперервного професійного розвитку?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади функціонування системи вищої освіти регулюються Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145) і від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон № 1556).

Підпунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 1556 визначено, що заклад вищої освіти – це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Освітня діяльність – діяльність закладів вищої освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу (підпункт 16 частини першої статті 1 Закону № 1556).

Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду.

Післядипломна освіта включає здобуття другої (наступної) вищої освіти - здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду (частина перша статті 60 Закону № 1556).

Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи закладів вищої освіти і наукових установ (частина друга статті 60 Закону № 1556).

Згідно з частиною шостою статті 18 Закону № 2145 післядипломна освіта включає:

спеціалізацію – профільну спеціалізовану підготовку з метою набуття особою здатності виконувати завдання та обов'язки, що мають особливості в межах спеціальності;

перепідготовку – освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями);

підвищення кваліфікації – набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань;

стажування – набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов'язків у певній професійній діяльності або галузі знань.

Навчальні заклади – дошкільні, позашкільні, загальноосвітні, професійно-технічні, вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки, методичні установи, інші установи та заклади системи освіти (пункт 1.3 розділу I Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 № 736/902/758, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2010 за № 1196/18491).

Положення №725 визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров'я, що працюють у закладах охорони здоров'я, закладах освіти та провадять діяльність за професіями, включеними до розділів «Керівники» (у разі наявності освіти у галузі знань 22 «Охорона здоров'я»), «Професіонали» та «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров'я»), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 року № 117. Особи, які мають фахову передвищу або вищу медичну і фармацевтичну освіту та працюють у профспілкових організаціях і громадських об'єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров'я, здійснюють безперервний професійний розвиток відповідно до Положення № 725 (пункт 1 Положення № 725).

Заходи безперервного професійного розвитку – освітні заходи медичного, реабілітаційного та/або фармацевтичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму і розвиток індивідуальної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров'я (підпункт 4 пункту 2 Положення № 725).

Провайдери заходів безперервного професійного розвитку (далі – провайдери) – юридичні особи, які провадять діяльність з організації та проведення заходів безперервного професійного розвитку, або учасники проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги (партнери з розвитку, виконавці, бенефіціари, реципієнти), зареєстрованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (підпункт 7 пункту 2 Положення № 725).

 Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, визначено статтею 197 розділу V ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, у тому числі постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.

До таких послуг належать послуги, визначені у підпунктах «а» – «й» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема послуги з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти (підпункт «ґ» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Режим звільнення, визначений підпунктом «ґ» підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції з постачання послуг з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти, за умови, що такі заклади мають ліцензію на постачання таких послуг.

У разі виконання зазначених умов операції з постачання вищим навчальним закладом послуг із освітньої діяльності підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Водночас, якщо ліцензія Міністерства освіти і науки України на надання освітньої діяльності не передбачає надання послуг з проведення заходів безперервного професійного розвитку, то, незалежно від того, ким надаються такі послуги (закладами вищої освіти чи іншими провайдерами заходів безперервного професійного розвитку), дія підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ на операції з надання таких послуг не поширюється, і такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).