Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2025 р. № 1029/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що впродовж 2023-2024 років є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та здійснює діяльність за видом КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право платник як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку включити у розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий період 2024 рік, сплачений авансом у грудні                          2023 року єдиний податок за 4 квартал 2023 року, строк сплати якого наступив у 2024 році?
2. Чи має право платник як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку включити у розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий період 2024 рік суму єдиного податку, яка зарахована шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший та врахована у сплату єдиного податку за 2 квартал 2024 року?

Визначення понять, що вживаються у Кодексі, зазначені ст. 14 Кодексу, зокрема:

грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на  єдиний  рахунок  якподаткове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній
особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням
(п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу – це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Статтею 295 Кодексу врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку  встановлено ст. 297¹ Кодексу.

Згідно з п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, дорівнює або перевищує 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 297¹.3 ст. 297¹ Кодексу).

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 297¹.4 ст. 297¹ Кодексу).

Згідно з п. 297¹.8 ст. 297¹ Кодексу визначено, що сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з єдиного податку.

Таким чином, якщо платником єдиного податку третьої групи податкові зобов'язання з єдиного податку за IV квартал 2023 року (граничний термін сплати 20.02.2024) сплачені авансом у грудні 2023 року, то сума такого авансу не може бути врахована під час розрахунку мінімального податкового зобов’язання:

за 2023 рік, оскільки вважається надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями;

за 2024 рік, оскільки для розрахунку мінімального податкового враховуються враховуються суми сплаченого протягом податкового (звітного) року єдиного податку.

Крім того, фізична особа – підприємець має право включити у  розрахунок мінімального податкового зобов’язання за податковий період 2024 рік суму єдиного податку, яка зарахована шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший та врахувати у сплату єдиного податку
за 2 квартал 2024 року.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.