Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2025 р. № 1054/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що з метою здійснення своєї діяльності платник укладає договори про встановлення земельного сервітуту з фізичними особами – власниками земельних ділянок.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

До якого бюджету податковий агент – юридична особа повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб з доходів фізичних осіб за договором про встановлення земельного сервітуту, згідно з яким фізична особа-надавач сервітутних прав отримує дохід від надання набувачеві права сервітутного користування частиною земельної ділянки, що належить їй: за місцезнаходженням таких земельних ділянок чи за місцезнаходженням юридичної особи?

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до розділу III ЗКУ одним із видів прав на землю є право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Статтею 401 ЦКУ передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Особа, яка користується сервітутом, зобов’язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина третя ст. 403 ЦКУ).

Також частиною четвертою ст. 101 ЗКУ передбачено, що власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексу, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 Кодексу визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Таким чином, сплата (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого податковим агентом з доходу у вигляді плати за користування земельною ділянкою, щодо якої встановлений земельний сервітут, здійснюється таким агентом за своїм місцезнаходженням.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.