X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.02.2025 р. № 1133/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба Україна за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм валютного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило про те, що здійснює придбання у нерезидента товарів (харчових інгредієнтів), але під час подання митної декларації типу «ІМ ЕЕ» і ввезення товару на територію України митним органом було вилучено частину товару. У подальшому при оформленні митної декларації типу ІМ-40 ДЕ у графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) загальну вартість товарів зменшено за суму вилученого товару.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

  1. Чи буде вважатися порушенням Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) проведення оплати Товариством відповідно до контракту на користь продавця-нерезидента за поставлений товар у сумі 21468,91 грн, який було вилучено митним органом?
  2. Якщо така оплата буде вважатися порушенням Закону № 2473, яким чином (у якому порядку) Товариству можливо виконати свої зобов’язання по оплаті за поставлений товар  перед продавцем-нерезидентом згідно з умовами контракту.

З метою надання вичерпної відповіді Товариству слід зазначити, що згідно з підпунктом 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Щодо питання 1 і 2. 

Законом № 2473 визначаються правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлюється відповідальність за порушення вимог валютного законодавства.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону № 2473.

Пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) визначено, що загальні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас підпунктом 1 пункту 143 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – «незначна сума»), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Поняття дроблення валютної операції визначено в підпункті 2 пункту 2 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 8.

Крім того, повідомляємо, що питання завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, якщо сума незавершеної операції є «незначною» (менше 400 тис. грн), врегульовано постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», а саме підпунктом 1 пункту 9 розділу III визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що у разі здійснення Товариством відповідно до контракту оплати на користь продавця-нерезидента вартості товару, то на таку операцію (незначна сума валютної операції) не поширюються граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 Постанови № 18, та у разі відсутності ознак дроблення валютної операції, відповідальність, передбачена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, не застосовується.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).