Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2025 р. № 1147/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Садівничого товариства «_______» (далі – Садівниче товариство)                         щодо окремих питань набуття статусу неприбуткової організації, керуючись          ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням Садівничим товариством розглядаються питання порядку внесення такого товариства до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

З урахуванням викладеного вище Садівниче товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи повинен статут Садівничого товариства містити посилання на                 Закон України від 10 липня 2003 року  № 1087-IV «Про кооперацію» зі змінами          (далі – Закон № 1087) як спеціалізований закон, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, враховуючи, що Садівниче товариство зареєстровано до набрання чинності цим Законом?

2. Чи достатньо буде зазначення в статуті Садівничого товариства, що таке товариство діє згідно з положеннями цього статуту та чинного законодавства України, зокрема: Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України тощо?

3. Чи буде відсутність посилання на Закон № 1087 підставою для невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4               ст. 133 Кодексу, у разі дотримання інших вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

 

Щодо запитань 1 – 3

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4           ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану  не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,                       не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені              п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені садівничі кооперативи (товариства).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами) (далі –                    Порядок № 440).

Контролюючий орган, як встановлено п. 7 Порядку № 440, здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у тому числі щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 1087, законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, Закону № 1087, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга ст. 6 Закону                   № 1087).

У ст. 2 Закону № 1087 наведено, зокрема, термін «обслуговуючий кооператив», що визначає кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Тож правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон № 1087.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).