Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2025 р. № 1152/ІПК/07-16-07-05-09

 

№_______/ІПК/07-16-07-05-09

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Головне управління ДПС у Закарпатській області за результатами розгляду звернення Підприємця про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості відображення у розрахунковому документі спрощеної назви послуги та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції  повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи), основний вид діяльності «Стоматологічна практика» (КВЕД 86.23). В процесі здійснення господарської діяльності в межах зареєстрованого виду діяльності надає споживачам стоматологічні послуги.

Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступним питанням (в контексті звернення):

Чи може Підприємець – платник єдиного податку другої групи, який надає стоматологічні послуги, зазначати у фіскальних касових чеках узагальнену назву послуг, а саме: «Послуги стоматологічні»?

Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 3 розділу ІІ Закону № 265 фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Разом з тим, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів (послуг) до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Звертаємо увагу, що зазначена вище норма Закону № 265 покликана спростити користування касовою технікою для певної категорії платників податків, а тому не містить в собі формалізованих вимог до зазначення найменування товару/послуги у фіскальному чеку.

Форми та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – та є реквізитами розрахункових документів.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Положення № 13, спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг                        ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року                    № 457.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами розрахункового документа є, зокрема, назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).

При цьому спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 3 Закону № 265 (пункт 3 розділу ІІ
Положення № 13).

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що Підприємець може зазначати в розрахунковому документі спрощену назву послуги, зокрема, «Послуги стоматологічні».

Водночас, у разі продажу Підприємцем лікарських засобів та/або виробів медичного призначення окремо від надання стоматологічних послуг, зазначати спрощену назву таких товарів у розрахунковому документі не дозволяється.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).