Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2025 р. № 1157/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство є інтернет-провайдером та планує здійснювати операції з постачання послуг абонентам з надання цілодобового доступу до мережі інтернет, тобто послуги матимуть безперервний характер. Серед абонентів будуть як платники ПДВ так і неплатники ПДВ, а також такі, які здійснюватимуть оплату послуг за рахунок бюджетних коштів.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1 – 2) чи може бути складена останнім днем місяця одна зведена податкова накладна на всіх покупців – неплатників ПДВ та окрема зведена податкова накладна на кожного покупця – платника ПДВ, крім тих покупців, які здійснюють оплату за рахунок бюджетних коштів?

3) на яку дату та за якою формою складається податкова накладна, у разі якщо оплата послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів?

4) яка одиниця виміру зазначається у графах 4 та 5 податкової накладної, складеної за операцією з постачання послуг з надання доступу до мережі інтернет?

5) чи потрібно отримані суми оплат від фізичних осіб за послуги інтернету проводити через РРО/ПРРО, якщо вони будуть надходити через ПТКС небанківських фінансових установ та ПТКС банківських установ та через Приват/24, Ощад 24 та інші платіжні системи LiqPay, Portmone, iPay?

Щодо питань 1 – 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань визначені статтею 187 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 Кодексу).

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Особливості складання зведених податкових накладних за операціями з постачання товарів / послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, визначено пунктом 19 Порядку № 1307. У таких зведених податкових накладних зазначається, зокрема:

у графі «Зведена податкова накладна» – код ознаки «4» (пункт 11 Порядку № 1307);

у графі 2 – весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів / послуг.

У разі складання зведених податкових накладних покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини «02». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Відповідно до підпункту 3 пункту 16 Порядку № 1307 дані щодо одиниці виміру товарів / послуг вносяться до граф 4 та 5 податкової накладної.

Одиниця виміру товарів / послуг, що зазначається у графах 4 та 5 податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання / обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання / обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар / послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару / послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

При здійсненні операції з постачання послуг, які мають безперервний характер, покупцям – платникам ПДВ, постачальник таких послуг може скласти зведену податкову накладну на кожного такого покупця окремо. У разі якщо станом на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику від такого покупця як оплата (передоплата) за послуги, перевищує вартість поставлених йому послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня місяця на кожного такого покупця окремо.

При здійсненні операцій з постачання зазначених послуг
покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, може скласти одну зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання послуг усім таким
покупцям – неплатникам ПДВ протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику від таких покупців як оплата (передоплата) за послуги, перевищує вартість поставлених послуг таким покупцям протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

У разі постачання таких послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, незалежно від того, покупець є платником ПДВ чи ні, податкова накладна складається за правилом, визначеним пунктом 187.7 статті 187 Кодексу, тобто зведена податкова накладна не складається.

В графах 4 та 5 податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких послуг, зазначається умовне позначення та код відповідно до КСПОВО тієї одиниці вимірювання, яка використовується платником податку для обліку таких послуг та відображається у первинних документах. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Звертаємо увагу, якщо одиниця виміру послуги має кількісний вимірник, у  графі 6 податкової накладної зазначається кількість наданих послуг,
а у графі 7 – ціна такої послуги без урахування ПДВ.

Щодо питання 5

Правові засади реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами
(далі – Закон № 265), та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахунки як у готівковій формі, так і в безготівковій формі на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єктів господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктами 2 та 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО:

при виконанні банківських операцій;

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Водночас право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених в статті 9 Закону № 265.

Оскільки Товариством не уточнено, що наведений у зверненні перелік способів оплат є вичерпним, відповідь надається щодо фактичних обставин, наведених у зверненні.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 265 у разі надання Товариством споживачу для оплати за надані послуги реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата наданих послуг буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів не вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО Товариством.

У випадку одночасного проведення Товариством розрахунків в готівковій формі, безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) та із використанням реквізитів свого поточного рахунку у форматі IBAN, то застосування РРО/ПРРО є обов’язковим для всіх операцій, окрім оплат, отриманих із використанням банківських операцій за реквізитами поточного рахунку Товариства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).