X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2025 р. № 1171/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з придбання на митній території України посівного матеріалу сільськогосподарських культур, які класифікуються за кодами 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнені або неподрібнені), 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене) згідно з УКТ ЗЕД, в т.ч. товарні підкатегорії 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Придбання такого посівного матеріалу здійснюється без наявного фітосанітарного сертифіката.

Кількість такого посівного матеріалу зазвичай вказується в таких одиницях виміру, як пакунок, мішок, посадкова одиниця, тощо. Постачальником у графі 4 податкової накладної, складеної на операції з постачання таких товарів, зазначаються одиниці виміру товару, які вказані у первинних бухгалтерських документах, та відмінні від кілограмів (зокрема пакунок, мішок, посадкова одиниця, тощо).

Повідомляючи про викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи матиме Товариство право на формування податкового кредиту за податковою накладною, оформленою в порядку, описаному у зверненні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу I ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» з 1 грудня 2024 року запроваджено режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ), передбачений абзацом першим статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами (далі – Закон № 959).

Тимчасово, на період дії РЕЗ, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 192 Закону № 959 (абзац другий статті 192 Закону № 959).

Абзацами 10 – 12 статті 192 Закону № 959 визначено, що режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:

1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

2) включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00 (спельта (полба) насіннєва), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00 (кукурудза насіннєва гібриди потрійні), 1005 10 15 00 (кукурудза насіннєва гібриди прості), 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва гібриди інші), 1201 10 00 00 (соєві боби для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи з низьким вмістом ерукової кислоти для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене, для сівби) згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу IX Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин» із змінами (далі – Закон № 3348).

Закон № 3348 визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів.

Фітосанітарний сертифікат – документ у паперовій або електронній формі, що відповідає зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчує, що вантаж з об’єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера; об'єкти регулювання – будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, які визначаються окремо для цілей імпорту, експорту та реекспорту, а також для цілей контролю за переміщенням територією України (стаття 1 Закону № 3348).

Положеннями пункту 15 розділу IX Закону № 3348 встановлені тимчасові, на період дії РЕЗ, вимоги щодо оформлення фітосанітарного сертифіката для цілей експорту окремих видів товарів у вигляді об’єктів регулювання, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Оформлення сертифікатів, передбачених Законом № 3348, здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин», яким  передбачено, що оформлення, переоформлення фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт здійснюється для цілей імпорту, експорту та реекспорту об’єктів регулювання, включених до переліку об'єктів регулювання, що вивозяться за межі митної території України.

Для цілей переміщення об’єктів регулювання, в т.ч. окремих видів товарів у межах митної території України оформлення фітосанітарного сертифіката не передбачено.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) та її реєстрації в ЄРПН регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі мінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, до яких відноситься, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари.

Згідно з підпунктом 3 пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, в т.ч. до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Одиниця виміру товарів/послуг, що зазначається у графах 4 та 5 розділу Б податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання /обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

Згідно з останнім абзацом підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у податковій накладній, яка складається за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг.

У разі здійснення операцій з постачання на митній території України окремих видів товарів, визначених в останньому абзаці статті 192 Закону № 959, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, як з оформленням, так і без оформлення фітосанітарного сертифіката (за умови, що таке оформлення не вимагається нормативно-правовими актами), норми підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо обов’язку зазначення у податковій накладній, яка складається за такими операціями, одиниці виміру такого товару у кілограмах не застосовуються. В такій податковій накладній код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 податкової накладної) зазначається на рівні 10 знаків.

Таким чином, у разі якщо постачальником при здійсненні операцій з постачання на митній території України товарів, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД,  у графі 4 табличної частини податкової накладної зазначені одиниці виміру товару, які зазначені у первинних (бухгалтерських) документах (в т.ч. інші ніж кілограми), платник податку має право включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, за умови дотримання інших вимог щодо складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Разом з цим, зазначення у податковій накладній, складеній за операціями з постачання на митній території України  товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД  1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, одиниці виміру такого товару відмінної від «кг» є порушенням вимог пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та Порядку № 1307.

Правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі кожної конкретної податкової накладної можуть бути досліджені контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).