Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2025 р. № 1244/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно повернення спирту етилового на склад постачальника, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України        (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство запитує таке.

У разі відмови покупця від прийняття поставленої партії спирту, яка не відповідає заявленій якості:

1.-Як документально оформити таке повернення спирту етилового?

2.-Як має здійснюватися фактичне повернення спирту етилового на склад постачальника?

Щодо зазначених питань

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Згідно із підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України, зокрема, спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно                з УКТ ЗЕД реалізованого спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Згідно із пунктом 231.3 статті 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації спирту етилового.

Відповідно до пункту 231.7 статті 231 Кодексу якщо після реалізації спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу спирту етилового особі, яка реалізує спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

особою, яка реалізує спирт етиловий, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого спирту етилового або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого спирту етилового; отримувачем спирту етилового, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого спирту етилового, для чого особа, яка реалізує спирт етиловий, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу спирту етилового. При цьому особа, що реалізує спирт етиловий, має право зменшити обсяг реалізованого спирту етилового за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем спирту етилового.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації спирту етилового не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація спирту етилового отримувачам спирту етилового, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.

Згідно із пунктом 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Кодексу забороняється отримання та реалізація спирту етилового, у тому числі біоетанолу, без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового та/або зареєстрованих масових витратомірів, без реєстрації акцизного складу, без технологічної схеми встановлення і витратомірів-лічильників спирту етилового та/або масових витратомірів, надісланої центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, у тому числі біоетанолу, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового та/або масовий витратомір.

Відповідно до підпункту 230.1.5 пункту 230.1 статті 230 Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують спирт етиловий.

Згідно із пунктом 232.1 статті 232 Кодексу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів спирту етилового, що: оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку; оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; не підлягають оподаткуванню; звільняються від оподаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 77 «Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом», затверджено Вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового (далі – Вимоги).

Відповідно до пункту 1 Вимог ці вимоги встановлюються до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування всіх видів спирту етилового, зазначених у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТЗЕД.

Згідно із пунктом 18 Вимог перевезення спирту етилового автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового за формою, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28 квітня 2005 року № 154 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року                   за № 817/11097 (далі – Наказ № 154).

Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363                   (далі – Правила перевезень), товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 3 Вимог облік спирту етилового повинен вестися згідно з визначеними на підприємстві системою і формами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»      (далі – Закон № 996) з урахуванням особливостей, визначених Кодексом та цими вимогами.

Отже, суб’єкту господарювання необхідно забезпечити дотримання положень Кодексу (зокрема, статтей 230 та 231 Кодексу), Вимог (зокрема, щодо обліку та транспортування спирту етилового), Закону № 996 (зокрема, щодо фіксування у первинних документах фактів здійснення всіх господарських операцій), Наказу № 154, Правил перевезень, в тому числі при поверненні партії спирту етилового, що не відповідає заявленій якості.

Що стосується оформлення первинних документів для оформлення повернення спирту етилового, то повідомляємо, що відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.