Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2025 р. № 1258/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо уточнення показників податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у ФГ наявні митні декларації, оформлені у 2021, 2023 та 2024 роках при ввезенні товарів на митну територію України, суми ПДВ за якими не було включено до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

ФГ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості подання у березні 2025 року уточнюючих розрахунків до декларацій за відповідні звітні періоди з метою уточнення (збільшення) податкового кредиту на підставі вищезазначених митних декларацій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V ПКУ декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю,
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацами першим та другим пункту 102.1 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² розділу І, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² розділу І, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Пунктом 52² підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків давності, передбачених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ.

Дію пункту 52² підрозділу 10 розділу XX ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у вказаному пункті.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Разом з тим, відповідно до абзацу двадцять третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (зокрема, невключення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у митних деклараціях, оформлених при ввезенні платником податку товарів на митну територію України), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, встановлений строк давності починається:

з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;

з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.

При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року.

Водночас відповідно до норм пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до припинення або скасування воєнного стану платник податку не може  подати уточнюючі розрахунки до декларацій за звітні періоди до лютого 2022 року  на зменшення податкових зобов’язань.

Уточнюючі розрахунки до декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов'язань можуть бути подані платником після закінчення або скасування воєнного стану в Україні, в порядку, визначеному пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ, та зупинення перебігу строків, передбаченого пунктами 52² підрозділу 10 розділу XX ПКУ і 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ (в періоді їх дії) та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність ПКУ здійснюваних ними операцій. Правомірність та строки уточнення показників податкового кредиту з метою відображення у його складі сум ПДВ, зазначених у кожній конкретній митній декларації, можуть бути досліджені контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).