Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Товариство здійснює діяльність з продажу товарів через мережу інтернет. Для приймання платежів на сайті використовується платіжний сервіс, також платежі отримуються від платіжної установи Особа_1, національного оператора поштового зв’язку Особа_2 і на поточний рахунок шляхом переказу через додаток покупця. Фіскальні чеки створюються за допомогою ПРРО.
У зв’язку із наведеним Товариство звернулось до податкового органу із наступними запитаннями:
1. Чи має право Товариство при проведенні розрахунків через платіжний сервіс, не друкувати рядки 12 – 17 фіскального чеку, які відображають реквізити електронних платіжних засобів – платіжних карток? Який засіб платежу має бути зазначений у чеку?
2. Чи має право Товариство не видавати фіскальний чек при отриманні оплати через національного оператора поштового зв’язку Особа_2?
А якщо має видавати, то який засіб платежу має бути зазначений у такому чеку?
3. Який засіб оплати має бути зазначений при отриманні платежу через платіжну установу Особа_1?
4. Чи має Товариство видавати фіскальний чек при прямому переказі платежу від покупця на поточний рахунок? Якщо має, то який засіб платежу має бути зазначений у такому чеку
Щодо питання 1.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року
№ 13, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за
№ 220/28350, (далі – Положення № 13) рядки 12 – 17 фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) заповнюються у разі застосування
під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного
з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій.
Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що приймання Товариством оплат за товари на сайті, із використанням платіжних сервісів, не потребує заповнення рядків 12 – 17 фіскального чека.
У описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.
Щодо питання 2.
Як відповідь на питання 2 повідомляємо, що за умови, що доставлений через національного оператора поштового зв’язку Особа_2 товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Товариством РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати саме за поштове відправлення видає працівник (оператор або кур’єр) Особа_2, безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Товариство у свою чергу зобов’язане вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
У описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва національного оператора поштового зв’язку Особа_2.
Щодо питання 3.
Як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у описаній Товариством ситуації у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.
Звертаємо увагу, що заповнення рядка 19 фіскального чека не може формалізуватися, оскільки платник податків має право на власний розсуд зазначати «Засіб оплати», який він створив (використовує) та фактично застосовує під час проведення розрахунків.
Щодо питання 4.
Як відповідь на питання 4 повідомляємо, що пунктом 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено, що реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Отже, якщо у зверненні під отриманням платежів за товари на поточний рахунок Товариства, шляхом переказу коштів через додаток покупця розуміється, що Товариство надає такому покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.
У свою чергу, після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.
Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що не зважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО/ПРРО.
Як уже зазначалось вище у такій ситуації Товариством у рядку 19 фіскального чека може зазначатись назва того платіжного сервісу, який фактично використано при розрахунку за товари.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_______________________________________________________________________________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |