Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податку на прибуток підприємств та ПДВ при реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, між платником, який є виконавцем проєкту МТД, та реципієнтом такого проєкту укладено контрактну угоду, яка передбачає виконання платником робіт по новому будівництву багатоквартирних житлових будинків для внутрішньо переміщених осіб. Проєкт МТД фінансується коштами МТД відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова Угода), ратифікованої Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI, та Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією від 17 вересня 2009 року (далі − Рамкова угода з НЕФКО), ратифікованої Законом України від 21 вересня 2010 року № 2533-VI.
Враховуючи викладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.
Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 3 Рамкової угоди заходи, які фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі − Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру.
Рамкова угода застосовується також до всіх заходів, фінансованих Співтовариством, які за їхнім характером не охоплені окремою угодою про фінансування (пункт 1.3 статті 1 Рамкової угоди).
Відповідно до статті 1 Рамкової угоди з НЕФКО:
«Проєкт» означає будь-який екологічний інвестиційний проєкт, у тому числі енергозберігаючі проєкти, але не обмежуючися ними, який НЕФКО фінансує безпосередньо або через посередника у формі інвестицій у капітал, позик (кредитів) чи грантів та який відповідає таким критеріям:
i) він упроваджується на території України, або
ii) його фінансування НЕФКО здійснює на території України, або
iii) він призначений Бенефіціару в Україні;
на фінансування якого НЕФКО погоджується після дати набрання Рамковою угодою з НЕФКО чинності або з огляду на чіткі очікування її виконання або набрання нею чинності;
«Податок» означає будь-який податок, збір (обов’язковий платіж), як загальнодержавний, так і місцевий, незалежно від того, чи він застосовується на території України на момент підписання цієї Угоди, чи його було введено в дію після цього.
Відповідно до статті 3 Рамкової угоди з НЕФКО відсотки та всі інші платежі, які належать НЕФКО й виникають унаслідок Проєктів і фінансової діяльності, передбаченої Рамковою угодою з НЕФКО, а також активи та доходи НЕФКО, пов’язані з такою фінансовою діяльністю й Проєктами, звільняються від оподаткування.
Статтею 5 Рамкової угоди з НЕФКО встановлено, що Українська Сторона забезпечує таке: Проєкти, що фінансуються відповідно до Рамкової угоди з НЕФКО, а також договори, укладені для їхнього виконання, користуються стосовно фіскальних, митних та інших питань режимом, не менш сприятливим, ніж той, який надається проектам або договорам, що фінансуються будь-якими іншими міжнародними фінансовими організаціями, або ніж той, що надається резидентам України, залежно від того, який режим є найбільш сприятливим.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).
Для державної реєстрації проєктів (програм) реципієнт (реципієнти) та партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабінету Міністрів України в електронному та паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі), на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).
Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі гранична сума, передбачена в субпідрядному договорі, не може бути меншою ніж 250 тис. грн у перерахунку в національну валюту за курсом Національного банку України на дату укладення субпідрядного договору.
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.
Щодо питання 1
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 142.3 статті 142 розділу ІІІ ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об'єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Таким чином, пункту 142.3 статті 142 розділу ІІІ ПКУ розповсюджується виключно на міжнародну технічну допомогу, яка спрямовується на здійснення заходів на об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС.
Щодо питань 2 – 4
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).
Отже, порядок застосування податкової пільги з ПДВ при наданні МТД, яка визначена міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153. Подання додаткових документів до ДПС для отримання підстав для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, нормами ПКУ та Порядком № 153 не передбачено.
У разі дотримання платником – виконавцем проєкту МТД умов для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, ПКУ, Порядком № 153, операції з постачання таким платником товарів/послуг (робіт), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, у рамках проєкту МТД та у межах граничної суми коштів МТД, передбаченої у плані закупівлі, відповідно до контрактної угоди, укладеної з реципієнтом проєкту МТД, будуть звільнятися від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Платник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначатиме і до бюджету не сплачуватиме.
Якщо придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту, здійснюється виконавцем проєкту МТД у платника ПДВ, який є субпідрядником у рамках проєкту МТД, та/або таким субпідрядником у інших постачальників – платників ПДВ та відбувається у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, то у разі дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбачених міжнародними угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, ПКУ, Порядком № 153, операції з постачання таких товарів/послуг платником ПДВ звільняються від оподаткування ПДВ.
При цьому слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо придбані платником товари/послуги, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, зокрема, звільнених від оподаткування ПДВ операціях відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, або частково в оподатковуваних ПДВ і частково у звільнених від оподатковування ПДВ операціях, то у такого платника обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, не виникає.
У разі залучення виконавцем та/або субпідрядником проєкту МТД контрагентів – платників ПДВ для постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД такий виконавець та/або субпідрядник повинен щомісяця до 20 числа скласти та надати в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.
З питання надання роз’яснення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення платником на митну територію України товарів, які будуть використовуватися для наступної їх поставки у межах проєкту МТД виконавцю, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:
організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;
надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |