Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2025 р. № 1286/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації   щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно продажу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство запитує:

1. Чи дозволений продаж пального, що знаходиться в пересувному акцизному складі?
2. Які дії суб’єкта господарювання, у випадку якщо автоцистерна (пересувний акцизний склад) зламався в дорозі?
3. Чи дозволений перелив з одного пересувного акцизного складу в інший пересувний акцизний склад?
4. Якщо перелив не відбувся, і пальне залишилося в автоцистерні, через який час перебування пального в автоцистерні буде вважатися зберіганням пального? Які наслідки для суб’єкта господарювання пального? Які наслідки для суб’єкта господарювання в даному випадку?
5. Чи може суб’єкт господарювання, який має діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі продати пальне в пересувному акцизному складі іншому суб’єкту господарювання також з ліцензією   на   право   оптової   торгівлі   пальним   за  відсутності  місць  оптової

торгівлі?  Чи  повинен  такий  продаж  (реалізація)  відбуватися в ліцензованому

місці, чи можна продати, коли автоцистерна їде в дорозі?

6. Чи дозволяється продаж пального суб’єктом господарювання, який має діючу ліцензію на право торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі з одного пересувного акцизного складу іншому суб’єкту господарювання, який також має діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, в інший пересувний акцизний склад?
7. Чи повинен такий продаж відбуватися в ліцензійному місці чи можна продати в будь-якому місці?
8. Як має діяти суб’єкт господарювання, який має діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі та бажає реалізувати (передати) одну автоцистерну пального, двом різним покупцям, які мають діючу ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі?

 

Щодо питань 1, 5, 6, 7 та 8

Згідно із п.п. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається, зокрема, пальне, право власності на яке належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне, право власності на яке переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

Статтею 231 Кодексу встановлено обов’язок платника акцизного податку з реалізації пального при реалізації пального складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу при переході права власності від одного суб'єкта господарювання до іншого на пальне, що знаходиться у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним і на таку операцію складається акцизна накладна.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817):

місце оптової торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання пального, у тому числі для змішування пального або змішування пального і добавок (присадок) до пального, та оптової торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування. Місце оптової торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем оптової торгівлі пальним (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212                    п. 14.1 ст. 14 Кодексу (п. 63 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Згідно із частиною першою ст. 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента (частина четверта ст. 29 Закону № 3817).

Відповідно до частини шостої ст. 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним (крім оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) здійснюються виключно з місць оптової торгівлі пальним.

Оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:

з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;

у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Отже, за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, він може здійснювати:

оптову торгівлю пальним у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне (тобто в пересувному акцизному складі) іншому / іншим суб’єкту / суб’єктам господарювання, який має / які мають ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі;

оптову торгівлю пальним пального з одного акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі;

відвантаження пального з одного акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного.

При цьому на такі операції відповідно до ст. 231 Кодексу складаються акцизні накладні, які реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Також за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, він може здійснювати оптову торгівлю пальним  з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому такий суб’єкт господарювання здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови, що відпуск пального здійснюється саме тим суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці.

 

Щодо питань 2 та 3

Відповідно до частини третьої статті 5  Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (частина перша статті 42 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, платник податку має право самостійно на власний розсуд, здійснювати свою господарську діяльність, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для потреб розділу VI Кодексу – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Отже, фізичне переміщення пального з одного бензовоза (з акцизного складу пересувного) до іншого бензовоза (до іншого акцизного складу пересувного) є реалізацією пального. Якщо пальне не змінює свого власника, а відбувається  перевантаження пального з одного транспортного засобу на інший транспортний засіб без зміни власника пального, таке переміщення також є реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Відповідно до ст. 231 Кодексу при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Щодо питання 4

Частиною першою ст. 1 Закону № 3817  визначено, що:

зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

місце зберігання пального - об'єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

Відповідно до частини другої ст. 1 Закону № 3817 термін «пальне» вживається у значенні, наведеному у Кодексі.

У п. п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші

товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до частини другої ст. 28 Закону № 3817 суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію (частина третя ст. 28 Закону № 3817).

Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобі у Товариства не виникає.

Терміни перевезення автоцистернами та, відповідно перебування  пального в автоцистернах, Законом № 3817 не встановлено.

 Звертаємо увагу, що відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу забороняється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до п. 228.3 ст. 228 Кодексу, у разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, або в митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом а пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, а також фактів реалізації пального або спирту етилового з таких транспортних засобів відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).