Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2025 р. № 1292/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду
звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)
від  щодо надання індивідуальної податкової консультації, надісланого листом ГУ ДПС у        області № (вх. ДПС № від), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері послуг. Оплату за наданні послуги отримує на платіжний рахунок, відкритий небанківським надавачем платіжних послуг.

Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

Чи повинен Підприємець фіскалізувати через РРО наведенні вище оплати, чи прирівнюються такі платежі до зарахування коштів на звичайні банківські рахунки?

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в
пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Окремо слід зазначити, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162
(із змінами і доповненнями):

платіжний рахунок – це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – це рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – це рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

При цьому відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Водночас не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

Отже, платіжний рахунок не може бути прирівняний до поточного рахунку, в розумінні пункту 2 статті 9 Закону № 265.

Таким чином, єдиною нормою в наведених у зверненні обставинах, яка дозволяє не застосовувати РРО/ПРРО, є пункт 14 статті 9 Закону № 265.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою сервісів переказу коштів, зокрема, наведений у зверненні, застосування РРО/ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.

Платежі отриманні на платіжний рахунок, відкритий небанківським надавачем платіжних послуг, не можуть прирівнюватися до платежів, зарахованих на банківській (поточний) рахунок, у розумінні пункту 2 статті 9 Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.