Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2025 р. № 1295/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Господарства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Господарство поінформувало про укладання з громадянином договору оренди земельної ділянки приватної власності (далі – Договір). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію іншого речового права (далі – Витяг) у розділі «розмір плати за користування (грн)» зафіксована сума орендної плати, яка відповідає розміру орендної плати в національній валюті України та визначена у п. 1 Договору. Умовами розділу «Орендна плата» Договору встановлено перерахування орендної плати пропорційно зміні курсу долара, проте у Витязі така умова не передбачена. Господарство нараховує та сплачує орендну плату у розмірі, встановленому п. 1 Договору та зафіксованому у Витязі. Копії Договору та Витягу не надано.

Господарство просить надати роз’яснення щодо правильності визначення орендної плати в національній валюті України, встановленої у Договорі та у Витязі, а також податків з такої суми?

Кодексом визначено вичерпний перелік податків та зборів, зокрема, плата за землю, що справляється з власників та землекористувачів у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, Кодекс не регулює питання платності землекористування, що здійснюється на підставі укладеного Договору (договору оренди земельної ділянки приватної власності), у тому числі взаємовідносини між Господарством та громадянином щодо виплат доходів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, які мають бути врегульовані умовами Договору.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно з пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, зазначені у пп. 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу та військового збору, встановлену пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, що визначаються виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди землі, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.