Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ КБ «» (далі – Банк) щодо амортизації основних засобів, які знаходяться на окупованих територіях, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, по основним засобам, які були призначені для використання у господарській діяльності та не використовувались і перебувають на тимчасово окупованій території, та по яким втрачено контроль, у бухгалтерському обліку проведено знецінення до 1 гривні, визнано втрати від зменшення корисності, амортизація не нараховувалась. При відновленні контролю проводиться відновлення корисності основних засобів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів. Відновлюється нарахування амортизації, строк корисного використання не переглядається.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
чи необхідно проводити перегляд строку корисного використання на період тимчасового не використання основних засобів у господарській діяльності (внаслідок втрати контролю) для цілей податкового обліку, з огляду на встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації основних засобів?
як визначити суму, яка підлягає амортизації для цілей податкового обліку з моменту відновлення корисності, а саме, чи проводиться перерахунок амортизації на період зупинки нарахування амортизації як у бухгалтерському так і в податковому обліку?
якщо необхідно провести перерахунок амортизації, то чи необхідно подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств за період перерахунку (період невикористання внаслідок втрати контролю)?
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
При нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються різниці згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.
Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, а саме:
витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
При цьому, терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
Отже, Кодексом не передбачено зміни строку корисного використання об'єктів основних засобів та нематеріальних активів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об'єктів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення переоцінок.
Водночас, для цілей амортизації основних засобів та нематеріальних активів у податковому обліку не враховуються проведена платником податку на прибуток підприємств відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності їх переоцінка (уцінка, дооцінка) та зменшення корисності таких активів.
При цьому, якщо платник податку на прибуток визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1
ст. 138 Кодексу, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Водночас, якщо основні засоби, призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток перебувають на тимчасово окупованій території і не використовувались ним та нарахування амортизації таких основних засобів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку припинено у зв’язку зі зменшенням їх корисності (у вашому випадку до 1 гривні), то платник податку на прибуток має право нараховувати амортизацію зазначених основних засобів у податковому обліку у порядку, встановленому п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |