Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2025 р. № 1363/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….. щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із застосуванням окремих норм статті 39² Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Хто має бути визначеним, як контролююча особа польської компанії – її власник/засновник (який здійснює юридичний та фактичний контроль над польською компанією) чи прокурент, який потенційно має деякі обставини фактичного контролю над польською компанією?

2. Чи можуть бути ці особи обоє визнані як контролюючі особи польської компанії? Якщо так, чи потрібно подавати звіт про контрольовану іноземну компанію (далі – KIK), розраховувати та оподатковувати скоригований прибуток цієї польської компанії прокуренту? Що тоді проставляти прокуренту у графі 17 та 18 звіту про KIK?

3. Чи може прокурент відповідати наступному виключенню iз здійснення фактичного контролю:

Положення підпункту 39².1.6  пункту 39².1 статті 39² Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові о6ов'язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, якi діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь тa в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою», якщо вiн

(1) не є посадовою особою польської компанії, ocкiльки діє на пiдcтaвi доручення;

(2) діє вiд iмeнi та в інтересах польської компанії (оскільки доручення було саме вiд компанії), a не її учасника;

(3) припустити, що це буде не бухгалтер, a просто знайомий, який допоможе відкрити рахунок у банку (але може набути цих обставин контролю), чи буде в такому випадку прокурент визнаний як  контролююча особа польської компанії?

4. Якщо прокурентів декілька (якi можуть дiяти як спільно, так i окремо), чи потрібно їм всім подавати звіти  про KIK (за умови, що вони всі мають обставини фактичного контролю над польською компанією)? Яким чином їм визначити відсоток володіння KIK та чи потрібно їм оподатковувати скоригований прибуток КІК?

Щодо питань першого – четвертого

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (пункт 39².1.1                         пункт 39².1 статті 39² Кодексу).

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу передбачено, що з урахуванням положень статті 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж                                    50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

При цьому підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою,

у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування статті 39² Кодексу визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення підпункту 39 ².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов'язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² Кодексу платником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у КІК спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Відповідно до підпункту 39².2.2 пункту 39².2 статті 39² Кодексу об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² Кодексу. Зазначена частина прибутку КІК:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

Відповідно до підпункту 39².2.3 пункту 39².2 статті 39² Кодексу скоригований прибуток КІК, який було включено до об'єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об'єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Підпунктом 39².3.1 пункту 39².3 статті 39² Кодексу визначено, що для цілей статті 39² Кодексу скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

Пунктом 39².5 статті 39² Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Згідно з підпунктом 39².5.1 пункту 39².5 ст. 39² Кодексу для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

Підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Тобто, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

У звіті та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи звіту, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

У графі 17 звіту про КІК контролююча особа зазначає загальний розмір частки володіння в контрольованій іноземній компанії, в тому числі розмір безпосереднього або опосередкованого володіння у відповідності до підпунктів 39².1.1 – 39².1.5                          пункту 39².1 статті 39² Кодексу.

При цьому, у разі опосередкованого володіння контролюючою особою часткою в КІК через інших осіб, у графах 18.1, 18.2, 18.3 звіту про КІК зазначаються вид особи (осіб) через яких здійснюється таке володіння.

Таким чином, норми статті 39² Кодексу регламентують обов'язок щодо подання звіту про КІК виключно для фізичних осіб (юридичних осіб) – резидентів України, які є контролюючою особою.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.