Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2025 р. № 1364/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником були здійснені оплати двом благодійним фондам у формі пожертв 31.12.2024, у банківській виписці зазначена дата операції 31.12.2024 (дата коли списані кошти з рахунку) та дата списання 02.01.2025.

Оплати були здійсненні через платіжний додаток інтернет банкінгу
АТ «ПУМБ» та платіжної системи LiqPay (АТ «ПРИВАТБАНК»). Відповідно до повідомлення АТ «ПУМБ» у чаті, якщо платіж здійснений через
платіжну систему LiqPay або будь-яку іншу, то банк не може надати платіжну квитанцію або інструкцію, а може підтвердити грошовий переказ тільки за допомогою банківської виписки.

У той же якщо платіж здійснений через платіжну систему LiqPay, у їхній квитанції не зазначається РНОКПП фізичної особи – платника (ініціатора платежу), і для того, щоб підтвердити, що саме ця конкретна особа здійснила платіж то треба надавати банківську виписку банку платника (у даному випадку це АТ «ПУМБ») та квитанції Liqpay, тобто пакет із двох документів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Дата перерахування пожертв благодійним організаціям – яка дата буде вважатись для цілей звітного 2024 року з метою отримання податкової знижки фізичною особою – 31.12.2024 дата операції чи 02.01.2025 дата списання, що зазначені у банківській виписці?

2. Чи достатньо для підтвердження витрат фізичної особи у формі пожертв чи оплати за навчання наступними документам: квитанція платіжної системи, банківська виписка банку платника?

3. Якщо надати платіжну інструкцію неможливо, то чи достатньо надати платіжну квитанцію із інтернет банкінгу для цілей податкової знижки?

4. Якщо надати платіжну інструкцію та платіжну квитанцію неможливо, то чи достатньо банківської виписки та квитанції платіжної системи для цілей податкової знижки?

Щодо першого – четвертого питань

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Кодексу.

Відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема:

суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року (п.п. 166.3.2
п. 166.3 ст. 166 Кодексу);

суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу копії зазначених у
п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Разом з тим п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 Кодексу передбачено, що для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку та обов’язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення визначає Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163).

Згідно з п. 9 розділу I Інструкції № 163 ініціатор (платник) має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Відповідно до п. 10 розділу I Інструкції № 163 ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі, та вимог розділів II - IV, VI, VII
Інструкції № 163.

Згідно з п. 37 розділу II Інструкції № 163 платіжна інструкція, оформлена платником  в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов’язкові реквізити: дату складання і номер, унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг платника, суму цифрами та словами, призначення платежу, підпис(и) платника, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (п. 41 розділу II Інструкції № 163).

Отже, право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році платником податку, за умови підтвердження витрат відповідними платіжними та розрахунковими документами, за умови наявності у них інформації та обов’язкових реквізитів, передбачених нормами чинного законодавства, та які ідентифікують платника податку, який звертається за податковою знижкою.

Якщо сплату здійснено через банківські сервіси, то роздрукована платіжна інструкція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені Інструкцією № 163, - є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.