X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2025 р. № 1369/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та здійснює продаж товарів власного виробництва через мережу Інтернет.

У зв’язку зі специфікою підприємницької діяльності, платник податків використовує послуги АТ «Укрпошта» для надсилання клієнтам міжнародних відправлень з товарами власного виробництва, що передбачено реєстраційними документами.

У разі якщо відправлення втрачається в процесі пересилання або ж необгрунтовано повертається, платнику податків, як відправнику, передбачено перерахування компенсації. Зокрема, в разі втрати відправлення, розмір компенсації загалом складає: 30 СПЗ (Спеціальне право запозичення) в гривневому еквіваленті за курсом встановленим НБУ плюс вартість послуг поштового зв’язку за пересилання відправлення. Вразі необґрунтованого повернення відправлення компенсація нараховується в сумі понесених витрат відправником на пересилання товару. Кошти зараховуються на IBAN-рахунок відправника шляхом здійснення переказу від АТ «Укрпошта», з призначенням наступного змісту: «Вiдшк. за вiдпр. (трекінг номер відправлення), найменування відправника.». У разі, якщо в подальшому буде виявлено, що поштове відправлення було вручене або повернуте за зворотньою адресою, відправник зобов’язаний повернути виплачену в якості компенсації за втрату відправлення суму АТ «Укрпошта».

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи вважається доходом платника єдиного податку отримане на підприємницький рахунок відшкодування за пересилання відправлення або інші суми компенсації за втрачені відправлення від АТ «Укрпошта»?

2. Яким чином здійснюється відображення такого доходу в декларації платника єдиного податку?

3. Чи потребує отримання такого доходу, зазначеного в питанні № 1, конкретного коду КВЕД в реєстраційних документах підприємця?

4 В разі, якщо доведеться повернути кошти АТ «Укрпошта», зазначені
в питанні №
1, дохідні операції з цими коштами потрібно включати в дохід платника єдиного податку?

Щодо питань першого - третього

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу
, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відносини у сфері страхування регулює Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», зі змінами (далі – Закон № 1909).

Пунктом 69 частини першої ст. 1 Закону № 1909 визначено, що страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Частиною першою ст. 979 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що договір страхування укладається відповідно до ЦКУ, Закону
№ 1909, інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 ЦКУ предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об’єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Частиною першою ст. 90 Закону № 1909 визначено, що сторонами договору страхування є страховик та страхувальник.

Страховик – фінансова установа або філія страховика – нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України
(п. 66 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхувальник – особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно
до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Таким чином, до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи не включається страхове відшкодування, визначене відповідно до Закону № 1909.

Разом з тим страховим відшкодуванням не вважається відшкодування вартості товару, яке здійснюється на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи на підставі претензії.

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Враховуючи викладене, у разі якщо перевізником здійснюється на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи (власника товару) відшкодування вартості втраченого (пошкодженого) товару при перевезенні, то сума такого відшкодування може бути включена до доходу платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.