Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.03.2025 р. № 1390/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення ….банку … (далі – Банк) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Банк поінформував, що згідно із законодавством України набуває у власність заставне нерухоме майно, зокрема частини нежитлових будівель   (далі – Майно), частина яких може перебувати у власності Банку, а другі   частини – у приватній власності інших суб’єктів господарювання.

Для оформлення земельних ділянок, на яких розташоване Майно (далі – Ділянки), у постійне користування Банк звертається до відповідних органів місцевого самоврядування. Проте процес оформлення речового права на Ділянки відбувається протягом тривалого часу.

Банк просить надати роз’яснення щодо виконання податкового обов’язку зі сплати земельного податку за Ділянки, на яких розташоване Майно, до моменту державної реєстрації права постійного користування такими Ділянками.   

Інформація щодо сформованості Ділянок як об’єктів цивільних прав у розумінні ст. 79 ¹ Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) у зверненні відсутня.

Принцип платності користування землею, передбачений ст. 206 Земельного кодексу, реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток  (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, є платниками земельного податку (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Пунктом  286.1 ст.  286 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є зокрема, дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Отже, у разі відсутності речових прав на Ділянки (їх частини), Банк не є платником плати за землю, в т. ч. земельного податку, у розумінні ст.  269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав на Ділянки (їх частини) із внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному законом.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу).

Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності, в т. ч. спільної власності, на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній. Зокрема, у разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщеного на земельній ділянці приватної власності або яка перебуває у користуванні набувача на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, або на праві постійного користування, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об’єкт, право власності або користування такою земельною ділянкою відповідно до умов, визначених у частинах другій, п’ятій, шостій, чотирнадцятій ст. 120 Земельного кодексу (частини друга, четверта, п’ята, шоста, чотирнадцята ст. 120 Земельного кодексу).

Разом з цим, на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (частина сьома ст. 120 Земельного кодексу).

До моменту державної реєстрації права постійного користування Ділянками Банк як власник Майна свій податковий обов’язок у частині дотримання принципу платного використання землі може реалізувати в межах Цивільного кодексу України через особи – інші суб’єкти господарювання, у використанні яких перебувають Ділянки (їх частини) та яким делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на Ділянки (їх частини) та у яких з моменту здійснення державної реєстрації прав на Ділянки (їх частини) виникнуть податкові зобов’язання з плати за землю.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Дана  індивідуальна   податкова   консультація   діє  до  зміни/втрати   чинності   законодавства,  щодо   яких   надано   індивідуальну   податкову   консультацію.