Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.03.2025 р. № 1399/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, якщо за умовами договору оплату за такі товари здійснено іншою особою та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Згідно з інформацією, наведеною в зверненні, Товариством (Сторона 1) відповідно до умов договору (контракту) здійснено операцію з вивезення товарів за межі митної території України на користь покупця (Сторона 2), оплата за який (товар), відповідно до договірних зобов’язань, надійшла від іншої особи (Сторона 3). При здійсненні митного оформлення таких товарів
у графі 8 митної декларації було зазначено інформацію про Сторону 3, та в доповнення до цієї графи наведено назву та адресу Сторони 2, яка є покупцем товару згідно з умовами договору (контракту).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну
податкову консультацію з питання щодо особливостей заповнення графи «Отримувач (покупець)» у податковій накладній, складеній на зазначену у зверненні операцію.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу, Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу і частина друга статті 1 розділу І Митного кодексу).

Відповідно до статті 5 розділу I Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Податкового кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Податковому кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 4 розділу І Митного кодексу митна декларація – це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрований  у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 № 1372/21684, зі змінами (далі – Порядок № 651), відомості про одержувача товару зазначаються у графі 8 «Вантажоодержувач» митної декларації, якщо інше не передбачено описом цієї графи.

В абзаці другому правил заповнення графи 8 глави 1 розділу II Порядку
№ 651 визначено, якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент – сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про нерезидента – сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Тобто, у разі якщо зазначений у графі 8 митної декларації нерезидент не є одержувачем товару, відомості про фактичного покупця (одержувача) товару зазначаються у цій графі шляхом вчинення запису «Див. доп.», де в доповненні наводяться відомості про нерезидента, який є безпосереднім одержувачем товару.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є обʼєктом оподаткування ПДВ (підпункт «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу), та відповідно до підпункту «а»
підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового Кодексу, оподатковуються за нульовою ставкою.

Датою виникнення податкових зобовʼязань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті  187 розділу V Податкового Кодексу). Базою оподаткування – договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в такій митній декларації (пункт 189.17 статті 189 розділу V Податкового кодексу).

З метою визначення згідно із пунктом 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу дати виникнення податкового зобовʼязання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.

На дату виникнення податкових зобовʼязань платник податку зобовʼязаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін (пункт 201.1 статті 201  розділу V Податкового кодексу).

Форма та Порядок заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до абзацу другого пункту 12 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» податкової накладної, зокрема, зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобовʼязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повʼязаних з визначенням обʼєктів оподаткування та/або податкових зобовʼязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, повʼязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України митна декларація є документом, який фіксує господарську операцію, та на підставі якого, зокрема базується облік зовнішньоекономічних операцій. 

Отже, при складанні податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України слід застосовувати інформацію, у тому числі щодо відомостей про нерезидента (отримувача) товарів, наведену у графі 8 митної декларації, оформленій за такою операцією, з урахуванням (за наявності) зазначених у такій графі митної декларації додаткових відомостей про фактичного покупця (одержувача) товару.

Тобто, у разі складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, який є безпосереднім отримувачем таких товарів (незалежно від того, що згідно з умовами договору (контракту) оплату за товари здійснено іншою особою), та через кому – країна, в якій зареєстрований такий покупець (нерезидент).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу).