Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2018 р. № 568/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України розглянула звернення організації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок, та повідомляє, що відповідь на зазначене питання надано листом ДФС від 18.10.2016 № 22550/6/99-99-15-03-02-15 на запит організації, надісланий листом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Зважаючи на те, що норми законодавства, які регламентують порядок оподаткування таких операцій, наразі не змінилися, зазначений лист ДФС залишається актуальним та додаткових роз’яснень не потребує.    

Додатково зазначаємо, що згідно з інформаційними базами даних ДФС, станом на 18.01.2018 організація не є зареєстрованим платником ПДВ та відповідно не здійснює фінансово-господарської діяльності, безпосередньо пов’язаної із застосуванням положень Податкового кодексу України (далі -ПКУ), зазначених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 19.1 статті 19 розділу І ПКУ платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. При цьому пунктом 19.2 статті 19 розділу І ПКУ визначено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Порядок та умови надання платникам податків податкових консультацій (у тому числі індивідуальних) визначено статтею 52 розділу II ПКУ.

Під індивідуальною податковою консультацією розуміється роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства надається на безоплатній основі контролюючим органом платнику податків за його зверненням протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення цим контролюючим органом.

При цьому подане платником податків до контролюючого органу звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

• найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
• код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
• зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
• підпис платника податків;
• дату підписання звернення.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу II ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Таким чином, у разі виникнення необхідності отриманім індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм ПКУ будь-який платник податків або законний його представник (за наявності належним чином оформленої довіреності) має право звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, оформленим згідно з вимогами, визначеними пунктом 52.1 статті 52 розділу II ПКУ.