Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.03.2025 р. № 1417/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового
кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що Статутом Товариства визначено, що наглядова рада є колегіальним органом управління Товариства. Члени Наглядової ради працюють на умовах цивільно-правових
договорів, у яких передбачаються порядок здійснення ними повноважень, права, обов’язки, відповідальність сторін, умови та порядок виплати винагороди тощо.

Згідно із умовами цивільно-правового договору, член наглядової ради має право на винагороду за виконання ним наглядових функцій та право на компенсацію витрат та видатків, обґрунтованих та документально підтверджених, що понесені в рамках виконання наглядових функцій. Компенсація понесених витрат членом наглядової ради Товариства, здійснюється після вирахування всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених законодавством України, на підставі актів і оригіналів підтвердних документів, які за змістом і формою відповідають вимогам, встановленим законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів від 29 листопада 2024 року № 1369 «Деякі питання Політики державної власності» також затверджено Політику винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій^- (часток) належать державі (далі – Політика винагороди), п. 24 якої передбачено таке: «Суми, отримані членом наглядової ради в порядку компенсації витрат, після утримання податку на доходи фізичних осіб, будь-яких інших податків і зборів, які підлягають утриманню із суми компенсації витрат члена наглядової ради, не можуть бути меншими, ніж суми фактично понесених витрат згідно з наданими членом наглядової ради документами, що підтверджують такі витрати».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:

Яким чином повинна бути розрахована база оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором при компенсації витрат членам наглядової ради Товариства для того, щоб сума компенсації витрат після утримання податку на доходи фізичних осіб, будь-яких інших податків і зборів не була меншою, ніж сума фактично понесених витрат згідно з наданими членом наглядової ради документами?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок створення, діяльність, припинення та виділ акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів визначено Законом України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства» (далі – Закон № 2465).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2465 структура управління акціонерним товариством може бути однорівневою або дворівневою.

За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори та рада директорів.

За дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний). Дворівнева структура управління передбачає чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління поточною (операційною) діяльністю акціонерного товариства, які здійснює виконавчий орган, та функцій контролю за роботою виконавчого органу та інших керівників акціонерного товариства (у тому числі підрозділів контролю та внутрішнього аудиту), які здійснює наглядова рада. До складу наглядової ради входять члени наглядової ради, частина з яких у встановлених законом випадках є незалежними директорами.

Структура управління акціонерним товариством визначається статутом акціонерного товариства.

Водночас відповідно до частини першої ст. 69 Закону № 2465 наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та Законом № 2465, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.

Порядок роботи наглядової ради, права та обов’язки її членів, порядок виплати їм винагороди визначаються Законом № 2465, статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом наглядової ради (частина друга ст. 69 Закону № 2465).

Абзацом другим частини третьої ст. 69 Закону № 2465 визначено, що членам наглядової ради може виплачуватися винагорода за їхню діяльність. Порядок виплати винагороди членам наглядової ради встановлюється, зокрема, для приватного акціонерного товариства – статутом такого товариства або положенням про наглядову раду, або положенням про винагороду членів наглядової ради.

Крім того, п. 20 Політики винагороди визначено, що порядок та умови компенсації витрат члена наглядової ради встановлюються цивільно-правовим договором з членом наглядової ради з урахуванням вимог, передбачених цією Політикою винагороди та іншими нормативно-правовими актами.

Компенсація витрат члена наглядової ради здійснюється щомісяця одночасно з виплатою винагороди на підставі акта приймання-передачі наданих послуг, передбаченого п. 18 Політики винагороди, та за умови отримання підприємством, товариством з контрольною часткою держави документів, що підтверджують такі витрати. Інформація про витрати члена наглядової ради, які підлягають компенсації, включається до акта приймання-передачі наданих послуг (п. 22 Політики винагороди).

При цьому суми, отримані членом наглядової ради в порядку компенсації витрат, після утримання податку на доходи фізичних осіб, будь-яких інших податків і зборів, які підлягають утриманню із суми компенсації витрат члена наглядової ради, не можуть бути меншими, ніж суми фактично понесених витрат згідно з наданими членом наглядової ради документами, що підтверджують такі витрати (п. 24 Політики винагороди).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Слід зазначити, що відповідно до п. 7.1 ст. 7 Кодексу під час встановлення податку (військового збору) обов’язково визначаються такі елементи як платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок
сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Тобто згідно зі ст. 163 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб»  Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Статтею 23 Кодексу передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених Кодексом, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що ст. 164 Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу, а саме: К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді компенсації витрат членам наглядової ради, то база оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором визначається як фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.