Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2025 р. № 1440/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна (далі – Об’єкт), розташованого на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000) щодо якої триває процес оформлення Товариством права оренди (далі − Ділянка).

Товариство просить надати роз’яснення чи виникає податковий обов’язок зі справляння Плати за Ділянку.

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою нарахування земельного податку, зокрема є дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. «а», «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати за земельну ділянку – договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній.

Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу (част. одинадцята ст. 120 Земельного кодексу).

Оскільки орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користування земельні ділянки, а також згідно з чинним законодавством (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, Товариству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з питання прискорення оформлення відповідного права користування Ділянкою.

У разі оформлення Товариством відповідного права на Ділянку під Об’єктом, у нього виникне обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань з Плати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.