Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2025 р. № 1472/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно правомірності застосування Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу) до роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність за основним КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та має ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, перебуває на загальній системі оподаткування, платник ПДВ.

Між Товариством та суб’єктами господарювання (Товариствами з обмеженою відповідальністю та Фізичними особами – підприємцями)          (далі –ТОВ і ФОП), що надають послуги з надання персоналу укладено договір обслуговування торгової  точки  (аутстафінгу) Замовнику.

Замовником послуг є Товариство, Виконавцем – відповідні ТОВ та ФОП. Приміщення торгової точки знаходиться в користуванні Товариства на підставі Договору суборенди. Товар, що реалізується в торговій точці, в тому числі підакцизний (алкогольні напої, тютюнові вироби) належать Товариству, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видані Товариству.

У вказаній торговій точці для обслуговування споживачів залучений персонал виключно Виконавця. Вказані особи не перебувають у трудових відносинах з Товариством, трудові договори у них укладені з Виконавцем. В торговій точці залучені лише особи по договору надання персоналу – Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу).

Товариство запитує:

1. Чи будуть дотримані при здійсненні господарської операції згідно Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу) вимоги п.п. 14.1.183     п. 14.1 ст. 14 Кодексу та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями?

2. Чи має право Товариство допустити у торговій точці, що перебуває в користуванні Товариства на підставі договору суборенди, до роздрібної реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що є власністю Товариства при діючих ліцензіях на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами виданих Товариству, осіб, які не перебувають у трудових відносинах з Товариством, а залучені на підставі договору надання персоналу - Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу), що надані суб’єктом господарювання, який надає послуги надання персоналу передбачені п.п. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? При цьому на торговій точці будуть надавати послуги лише особи залучені Виконавцем для надання послуг.

Щодо зазначених питань

На сьогодні основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України                  від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3817:

місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка     від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних (п.  51 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Згідно із частиною сьомою ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до частини першої ст. 23 Закону № 3817 роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно із п. 4 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії, зокрема, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами зазначається адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об’єкта оподаткування.

Відповідно до частини першої ст. 73 Закону № 3817 за порушення       Закону № 3817, зокрема, щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95 - ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 17 розділу V Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п.п. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Кодексу послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Суб’єкт господарювання несе відповідальність як за законність укладення договорів, що супроводжують його діяльність, так і за дії осіб, що уповноважені ним на виконання тих чи інших функцій, незалежно від виду (типу) договору, на підставі якого таке уповноваження відбулося.

Отже, при здійсненні господарської операції згідно Договору обслуговування торгової точки (аутстафінгу), суб’єкту господарювання необхідно дотримуватись норм законодавства, зокрема, Закону № 3817 та Закону № 265, суб’єкт господарювання несе повну відповідальність за належну організацію роботи касирів, дотримання ними вимог порядку проведення розрахунків за товари, роботи, послуги, належне оформлення розрахункових та касових документів, дотримання законодавства з питань обігу підакцизних товарів.

Поряд з цим інформуємо, що діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця урегульовано статтею 39 Закону України                            від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення».

Питання щодо відповідності чинному законодавству використання Товариством осіб, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а залучені на підставі договору надання персоналу, не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи, використання праці іноземців та осіб без громадянства, наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування, здійснює Державна служба України з питань праці.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.