Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2025 р. № 1474/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

                                                                     

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПП « «» (далі – ПП)  щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартості коштів, отриманих з державного бюджету для відшкодування послуг з реабілітації дітей з інвалідністю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПП перебуває на загальній системі оподаткування з податку на прибуток підприємств та є платником ПДВ.

ПП є надавачем реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 309 (далі – Порядок).

Послуги реабілітації дітей з інвалідністю надаються на підставі договорів із органами Управління праці та соціального захисту населення.

ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи обкладаються послуги з реабілітації дітей з інвалідністю податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість?
2. Яким доходом вважати ці послуги і як відображати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (річна)?

 

Щодо питань 1-2

Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я –  юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації; послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Відповідно до вимог п. 15 частини першої ст. 7 Закону України
від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначено Законом України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV  «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 2961).

Під поняттями «дитина з інвалідністю» розуміється дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; «реабілітаційні заходи» – комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація осіб з інвалідністю (ст. 1 розділу І Закону № 2961).

Систему реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю складають, зокрема, реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів (ст. 12 розділу ІІІ Закону № 2961).

Відповідно до частини другої ст. 11 розділу ІІ Закону України від 3 грудня 2020 року № 1053-IX «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» (далі –
Закон № 1053) до реабілітаційних відділень, підрозділів належать, зокрема, стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації, створені на базі санаторно-курортних установ незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форми власності.

Згідно зі ст. 30 розділу V Закону № 2961 учасниками реабілітаційного процесу є, зокрема, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, які проходять реабілітацію; законні представники осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» передбачений Порядком.

Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання реабілітаційними установами згідно із статтею 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) – відповідальний виконавець бюджетної програми;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі – регіональні органи);

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи).

Бюджетні кошти спрямовуються на відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей реабілітаційним установам, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (п. 5 Порядку).

Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації
(п. 8 Порядку).

Реабілітаційна установа після надання дитині реабілітаційних послуг надсилає поштою або в інший спосіб місцевому органу акт наданих послуг, оформлений відповідно до вимог законодавства, і документ щодо проведення розрахунків за результатами забезпечення реабілітаційними послугами згідно з умовами договору (п. 10 Порядку).

Відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дітей здійснюється місцевими органами в межах бюджетних коштів шляхом їх безготівкового перерахування реабілітаційним установам як оплати за надані послуги відповідно до укладених договорів на підставі актів наданих послуг у розмірі, що не перевищує встановленої граничної вартості реабілітаційних послуг, а якщо вартість таких послуг є меншою від граничної, - у розмірі, що не перевищує фактичної вартості реабілітаційних послуг (п. 11 Порядку).

Бухгалтерський облік, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов'язань в органах Казначейства, операції, пов'язані з використанням бюджетних коштів, проводяться в установленому законодавством порядку
(п. 13 Порядку).

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств вартості коштів, отриманих з державного бюджету для відшкодування послуг з реабілітації дітей з інвалідністю

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих з державного бюджету як цільове фінансування для надання ПП послуг з реабілітації дітей з інвалідністю.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996-XIV).

Отже, питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку на суму цільового фінансування з надання послуг на реабілітацію  дітей з інвалідністю,  належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас зазначаємо, що при заповненні Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) платники  податку на прибуток у ряду 01 Декларації  відображають дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо оподаткування податком на додану вартості коштів, отриманих з державного бюджету для відшкодування послуг з реабілітації дітей з інвалідністю

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» – «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу).

Відповідно до п.п. 197.1.6 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

Таким чином, згідно з нормами Кодексу режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, застосовується, зокрема, для здійснення операцій з постачання послуг реабілітаційними установами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, для дітей з інвалідністю. Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п.п. 197.1.6 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, застосовується, зокрема, для здійснення операцій з постачання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю.

Отже, у разі виконання умов, встановлених законами №№ 2961 та 1053, вказані операції з надання реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).