Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2025 р. № 1484/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальником було поставлено Товариству товар та складено і направлено на реєстрацію в ЄРПН відповідну податкову накладну (далі − ПН № 1). Реєстрацію в ЄРПН такої ПН № 1 було зупинено через відсутність таблиці даних та надалі контролюючим органом було відмовлено у реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної.

Надалі постачальником було надано контролюючому органу таблицю даних, однак ПН № 1 не була зареєстрована в ЄРПН у звʼязку із судовим оскарженням рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної. Постачальником за тією ж операцією з постачання товару було складено на Товариство на дату виникнення податкових зобовʼязань ще одну податкову накладну (далі – ПН № 2), яка була зареєстрована в ЄРПН.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) правомірності дій постачальника щодо складання та реєстрації в ЄРПН
ПН № 2 за операцією, за якою вже було складено ПН № 1, у реєстрації якої в ЄРПН було відмовлено контролюючим органом;

2-3) правомірності формування покупцем в описаній у зверненні ситуації податкового кредиту за операцією з придбання товару, зокрема, на підставі ПН № 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни та надати покупцю за його вимогою.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ). Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ реєстрація податкової  накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, що таблиця даних платника податку − зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (пункт 12 Порядку № 1165).

Податкові накладні / розрахунки коригування (крім податкових накладних / розрахунків коригування, визначених пунктом 3 Порядку № 1165), що подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, зокрема, у податковій накладній / розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД / умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (підпункт 4 пункту 3 Порядку № 1165).

Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі – комісії контролюючого органу) приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку № 1246. Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах. Дані, зазначені у податковій накладній, повинні відповідати даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за господарською операцією.

Щодо питань 2-3

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Якщо постачальником зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за господарською операцією з постачання товарів/послуг, та дані такої податкової накладної відповідають даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за такою операцією, покупець має право сформувати податковий кредит на підставі такої податкової накладної (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ). Якщо надалі згідно з судовим рішенням в ЄРПН буде зареєстрована ще одна податкова накладна, складена за цією ж господарською операцією, то така податкова накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем, оскільки така податкова накладна є зайво складеною (складеною без факту здійснення господарської операції). Така податкова накладна підлягає виведенню в нуль постачальником шляхом складання розрахунку коригування до неї.

Платники податку з метою формування податкового кредиту за господарською операцією самостійно визначають відповідність даних, зазначених у податковій накладній, даним первинних (бухгалтерських) документів, складених за такою господарською операцією.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).