Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2025 р. № 1485/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо особливостей застосування норм статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у 2021 році було укладено зовнішньоекономічний договір на постачання товарів із нерезидентом-1 (російська федерація) та сплачено на користь такого нерезидента-1 попередню оплату за товар.
У 2022 році Товариством було в односторонньому порядку розірвано зазначений договір та виставлено нерезиденту-1 вимогу щодо повернення сплачених йому коштів.

У 2024 році Товариством було укладено з нерезидентом-2 (Німеччина) договір про відступлення права вимоги боргу від нерезидента-1 та отримано від нерезидента-2 кошти за таким договором про відступлення права вимоги.

З урахуванням норм підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, згідно з якими операції з відступлення права вимоги не є об'єктом оподаткування ПДВ, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо врахування суми коштів, отриманих від нерезидента-2 згідно з договором про відступленні права вимоги, при здійсненні річного перерахунку обсягів оподатковуваних/неоподатковуваних операцій відповідно до статті 199 розділу V ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Статтею 199 розділу V ПКУ встановлено порядок формування податкового кредиту у разі, якщо придбані товари/послуги використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Так, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Форма та порядок заповнення податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)  затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування.

У таблиці 1 додатку 5 до декларації здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в неоподатковуваних операціях, відповідно до якої платником податку нараховуються податкові зобов’язання, передбачені пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, а також здійснюється річний перерахунок таких податкових зобов’язань, нарахованих протягом року. При визначенні такої частки враховуються усі операції з постачання товарів/послуг, здійснені платником (як оподатковувані, так і неоподатковувані, у тому числі операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У ситуації, описаній у зверненні, платником податку договір на постачання товару з нерезидентом-1 було розірвано (тобто операція з постачання не відбулася). Операція з відступлення до нерезидента-2 права вимоги боргу нерезидента-1 не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, водночас така операція не є операцією з постачання товарів/послуг нерезиденту-2, а кошти, які було отримано від нерезидента-2 згідно з договором про відступлення права вимоги, не є оплатою вартості товарів/послуг.

Зважаючи на те, що у рядку 5 декларації повинні вказуватися, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, то обсяг операції з відступлення права вимоги, яка не є операцією з постачання товарів/послуг, не підлягає відображенню у такому рядку.

Крім того, при визначенні частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, яка використовується, зокрема, для проведення річного перерахунку податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, також повинні враховуватися обсяги операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі тих, які не є об’єктом оподаткування), отже сума коштів, отриманих від нерезидента-2 відповідно до договору про відступлення права вимоги, не враховується при визначенні такої частки та при проведенні такого річного перерахунку.

Разом з тим слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація, на яку Товариство посилається у своєму зверненні, є роз’ясненнями щодо практичного застосування норм податкового законодавства, наданими відповідно до статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ іншому платнику податку на його звернення виходячи з конкретних обставин, викладених у такому зверненні, та не може бути використана Товариством у його діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).