Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2025 р. № 1501/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                              щодо податкових наслідків  в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, задля підвищення ефективності співробітників, прийняття оптимальних рішень на базі штучного інтелекту для обслуговування клієнтів, управління знаннями, отримання механізмів рекомендацій Товариством розглядається придбання доступу до платної версії  Чату.

Чат – чат-бот, віртуальний помічник з генеративним штучним інтелектом, розроблений компанією, здатний систематизувати та обробляти інформацію, представляючи її у зрозумілому форматі, генерувати відповіді в предметних областях, різноманітного формату, розміру, стилю та рівня деталізації із врахуванням контексту розмови, створювати різноманітний контент, включаючи зображення, описи продуктів, рекламні тексти, тощо.

Товариство має намір доручити працівнику (що буде підтверджуватися у тому числі, виданням відповідного наказу / розпорядження у межах виконання трудових функцій) проведення реєстрації облікового запису (акаунту) для Товариства на офіційному сайті (із використанням в якості логіну електронної пошти цього працівника) та, в подальшому, забезпечення оплати (абонентської плати) за користування платною версією Чату із складанням звіту про використання коштів (авансового звіту).

Оплата може здійснюватися як з особистої банківської картки працівника, так і з корпоративної гривневої картки Товариства (дані картки, яка буде використовуватися в якості платіжного засобу шляхом автоматичного списання коштів, передбачається вказувати при реєстрації облікового запису).

Фактичним отримувачем / споживачем доступу до ресурсів Чату буде безпосередньо Товариство, яким здійснюється забезпечення персоналу сучасними розробками в області штучного інтелекту.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) якою нормою ПКУ слід керуватися при визначенні місця постачання послуг доступу до платної версії Чату, а саме пунктом 186.3 або пунктом 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ;

2) чи виникає у Товариства обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ і складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) при здійсненні абонентської плати за доступ до Чату (за першою подією) працівником Товариства за дорученням Товариства;

3) чи має право Товариство на формування податкового кредиту з ПДВ за операцією із придбання послуг доступу до ресурсів Чату;

4) чи залежить виникнення обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та права на формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні операції із придбання послуг доступу до ресурсів Чату від виду використаного підзвітною особою – працівником платіжного засобу: особистої (зарплатної) банківської картки працівника або гривневої корпоративної картки Товариства;

5) чи розповсюджується на Товариство обов'язок щодо визначення податкових різниць, передбачених підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ при придбанні працівником за дорученням Товариства у межах виконання трудових функцій такого працівника послуг доступу до Чату?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у            підпункті 14.1.56⁵ пункті 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До таких послуг, зокрема, належать:

надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186              розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема, належать:

надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193           розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим − шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

При цьому отримувач послуг − платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 208.5¹ статті 208 розділу V ПКУ документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду платника податку на прибуток підприємств збільшується, зокрема на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ), придбаних, зокрема у:

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39         розділу І ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу І ПКУ), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов'язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу І ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені              підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу І ПКУ, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу І ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

У випадку незастосування вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ на підставі абзацу шостого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 розділу І ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені підпунктом 140.5.4 пункти 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Для цілей оподаткування ПДВ правила визначення місця постачання для послуг встановлено у пунктах 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ.

Так, визначення місця постачання для послуг доступу до платної версії Чату та застосування відповідного пункту статті 186 розділу V ПКУ (у тому числі пункту 186.3 або пункту 186.3¹) залежить від того, до якої категорії (виду) послуг належать вказані послуги.

З питання віднесення послуг доступу до платної версії Чату до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питань 2 -4

Оскільки, як зазначено у зверненні, фактичним отримувачем / споживачем послуг доступу до ресурсів Чату буде безпосередньо Товариство, то за операцією нерезидента (постачальника) з постачання таких послуг Товариство, як податковий агент такого нерезидента, у тому числі і у випадку, якщо абонентська плата за доступ до Чату здійснюватиметься працівником Товариства за дорученням Товариства (за виключенням випадку, якщо така абонентська плата вважатиметься платежем – роялті у розумінні норм та згідно з умовами, визначеними підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ) зобов’язане:

нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ;

скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни;

включити зазначену у такій податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Щодо питання 5

У разі проведення оплати за користування платною версією Чату працівником Товариства – платника податку на прибуток підприємств за дорученням керівництва Товариства в межах виконання трудових функцій такого працівника на користь компанії – нерезидента, організаційно-правова форма якої включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (зі змінами), з подальшою компенсацією Товариством працівнику витрат на оплату за користування платною версією Чату Товариство – платник податку на прибуток відображає таку операцію відповідно до вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).