Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2025 р. № 1510/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України на звернення Державного підприємства  «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – Підприємство) від 25.02.2025 № 12-01/1238 (вх. ДПС № 1221/ІПК/6 від 25.02.2025) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Підприємство без надання будь-яких документів, зокрема, що підтверджують право власності на нерухоме майно, проінформувало, що для провадження господарської діяльності, використовує об’єкти нерухомості, які є державною власністю та закріплені за ним на праві господарського відання, власником яких є орган державної влади – Міністерство енергетики України.

Підприємство запитує, чи є воно платником Податку за об’єкти нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання, та чи потрібно нараховувати Податок на нерухоме майно, яке надається іншим підприємствам на підставі договорів оренди.

Оскільки Підприємством не надано відомостей про об’єкти нерухомого майна, ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.

Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку.                              Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України                                               від 1 липня 2004 року  № 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Оскільки  Кодексом визначено, що платниками Податку є власники об’єктів нерухомості, то у Підприємства не виникає податкового обов’язку зі справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання.

При цьому звертаємо увагу, що за об’єкти нерухомості, які належать Підприємству на праві власності, у Підприємства виникає податковий обов’язок зі справляння Податку за такі об’єкти.

Відносини, пов’язані з орендою нерухомого майна регулюються Цивільним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди такого майна (статті 2, 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Справляння Податку на нерухоме майно, яке  надається іншим підприємствам на підставі договорів оренди  не передбачено Кодексом.

При цьому звертаємо увагу, що  частинами  5, 7 статті 120 Земельного кодексу України визначено порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками суб’єктом господарювання, який використовує нерухоме майно на праві господарського відання, зокрема, документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, а статтею 211 Земельного кодексу України визначена відповідальність для громадян та юридичних осіб, зокрема, за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.