Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2025 р. № 1548/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ПАТ «» (далі – ПАТ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування при використанні в поточних періодах забезпечень для відшкодування виплат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій як працюючим так і колишнім працівникам в межах раніше створених та врахованих в поданих до 2023 року податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПАТ веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності.

ПАТ створює забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій як працюючим, так і колишнім працівникам, які не належать до фонду оплати праці.

ПАТ з 2023 року припинило збільшувати фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на суми створених забезпечень для відшкодування майбутніх витрат на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Але у Деклараціях з податку на прибуток наданих до 2023 року ПАТ провело значне збільшення фінансового результату до оподаткування на суми створених забезпечень для відшкодування майбутніх витрат на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

ПАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи має право в подальшому ПАТ на зменшення фінансового результату до оподаткування при використанні в поточних періодах зазначених вище забезпечень в межах раніше створених та врахованих в поданих до 2023 року Деклараціях.

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, визначено п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому Кодекс не містить визначення поняття «виплати, пов’язані з оплатою праці».

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5), передбачено, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, встановлено розділом 3 Інструкції № 5.

Так, згідно з п. 3.11 розділу 3 Інструкції № 5 інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема, видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, згідно з абзацом б) п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19) «Виплати працівникам» виплати працівникам включають, зокрема, виплати по закінченні трудової діяльності, як, наприклад, (i) пенсії (наприклад, пенсії та разові виплати при виході на пенсію).

При цьому п.п. 1 п. 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями), визначено, що виплати, пов'язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно Інструкцією № 5.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Крім того, згідно з преамбулою Закону України «Про оплату праці»
від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Тобто, у разі застосування понять, пов’язаних з оплатою праці, необхідна наявність трудових відносин між фізичною особою та підприємством.

Так, витрати на відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій особам, яким призначено пенсію на пільгових умовах, відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Крім того повідомляємо, що  з питання коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат була надана індивідуальна податкова консультація, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій від 04.12.2023 № 4470/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, в якій зазначено, що операції із створення та використання забезпечень по виплатам, пов’язаним з оплатою праці, зокрема, витрати на відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, не приймають участі при коригуванні фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 139.1.1, 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).