Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.03.2025 р. № 1566/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку та особливостей підтвердження розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, рішенням Господарського суду області визнані недійсними додаткові угоди про постачання електричної енергії від 30.12.2020, укладені між Університетом та товариством – постачальником електричної енергії (далі – Товариство). Даним рішенням стягнуто з Товариства в дохід Державного бюджету України в особі Міністерства України грошові кошти, які були сплачені Університетом за поставлену електричну енергію згідно зазначених додаткових угод.

Товариством 07.01.2025 було складено акт коригування до актів прийняття – передавання товарної продукції електричної енергії та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, складених з березня по грудень 2021 року.

Електрична енергія використовувалась в господарських операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 ПКУ.

Університет просить надати роз’яснення щодо можливості чи неможливості підтвердження з боку Університету розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, складених з березня по грудень 2021 року, та акту коригування до актів прийняття – передавання товарної продукції від 07.01.2025.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПКУ.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду, та у рядку 4.1.1 коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою.

Податкові зобов'язання, нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ на суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, можуть бути зменшені на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, якою визначено такі податкові зобов'язання, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання, договірних умов і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг та складання відповідної податкової накладної виникають підстави, визначені пунктом 192.1 статті 192 ПКУ (зокрема, зміна (зменшення) ціни та повернення постачальником коштів покупцю), постачальник має скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається на дату повернення коштів та може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений (незалежно від обставин, внаслідок яких такий розрахунок коригування було складено). Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН.

Покупець повинен зменшити податковий кредит, сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування. У разі, якщо розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН у звʼязку із сплином 1095 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної, до якої його складено, покупець повинен зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.

Зменшення податкового кредиту у звʼязку з поверненням постачальником коштів покупцю відображається у декларації за той звітний (податковий) період, у якому було повернуто такі кошти.

У разі, якщо товари придбавалися для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях та за такими товарами було нараховано податкові зобовʼязання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то у разі зменшення суми ПДВ, що була включена до податкового кредиту за такими товарами/послугами, платник податку має право зменшити суми податкових зобовʼязань, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. Зменшення таких податкових зобовʼязань може бути здійснено виключно за умови наявності зареєстрованого в ЄРПН відповідного розрахунку коригування.

Водночас, якщо розрахунок коригування на зменшення податкових зобовʼязань, нарахованих згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, не може бути зареєстрований в ЄРПН у звʼязку із сплином 1095 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної, податкові зобовʼязання, нараховані згідно із зазначеним пунктом, не підлягають коригуванню.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, а також затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, з питання оформлення актів коригування до актів прийняття – передавання товарної продукції та з метою правомірності ведення бухгалтерського обліку описаних у зверненні операцій та визначення правильності і своєчасності їх відображення у такому бухгалтерському обліку Товариству необхідно звернутися до Міністерства фінансів України щодо відображення таких операцій та їх документального оформлення у бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.