Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.03.2025 р. № 1582/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України  у зв’язку із надходженням звернення Товариства, про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство виграло тендер по забезпеченню канцтоварами та господарчими товарами ТОВ «…». Для подальшої співпраці ТОВ «…» виставило вимогу Товариству про відкриття рахунку в їх установі, для зарахування на нього коштів від ТОВ «…» за вищевказаний товар.

У зв’язку з наведеним вище, Товариство звернулося до контролюючого органу із наступними питаннями:

1. Чи потрібно Товариству застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при отримані безготівкового платежу, ініційованого на платіжний рахунок, відкритий у фінансовій установі ТОВ «…»?
2. Які додаткові дії та в який момент Товариство має здійснити при необхідності застосування РРО/ПРРО?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

        До таких винятків належить, зокрема, встановлені пунктом 2 статті 9 Закону № 265, відповідно до якого РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються у випадку здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги за допомогою банківських операцій.

        Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

        У свою чергу, після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

        Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022  № 162:

        платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

        При цьому відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

        Водночас не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

        Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що не зважаючи на той факт, що структура номера банківського та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкриваються та ведуться виключно банками, платіжні рахунки відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг, а тому у випадку використання Товариством послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО/ПРРО.

        Щодо питання 2

Перед надання відповіді на поставлене питання слід зауважити, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Водночас питання 2 звернення Товариством сформовано у спосіб, що не дає можливості однозначного його розуміння. Такий підхід Товариства унеможливлює надання вичерпної відповіді на поставлене питання.

        Поряд із цим, виходячи із загальних положень Закону № 265 повідомляємо, що здійснення таких розрахунків за товари має супроводжуватись обов’язковим наданням відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

          У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію