Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.03.2025 р. № 1604/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації з питань дотримання граничних строків розрахунків під час операції з внесення майна, виробничого обладнання, у статутний капітал компанії – нерезидента, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що планує внесення майна, а саме виробничого обладнання, у статутний капітал компанії-нерезидента. Передача майна буде здійснена шляхом вивозу обладнання за межі території України у режимі експорту. Внесення майна у статутний капітал нерезидента відбуватиметься через певний проміжок часу, спершу обладнання планується надаватися в оренду, а за результатами його випробувань може бути внесений у статутний капітал іноземної компанії.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи підпадає операція експорту обладнання як внесок у статутний капітал іноземної компанії під валютний нагляд?

2. Якими документами інвестор має підтвердити вивіз обладнання як внеску у статутний капітал компанії нерезидента за межі території України у разі вивезення такого майна у режимі експорту?

3. Яким чином та з якої дати буде розраховуватися граничний строк розрахунків за операцією експорту обладнання у разі його інвестування в іноземну компанію з відстроченням внеску на період налагодження та/або тестування такого обладнання?

До свого звернення на отримання податкової консультації Підприємство не надало копії зовнішньоекономічного договору, зокрема щодо умов оренди обладнання, строків його випробувань, етапів та термінів внесення його в статутний капітал нерезидента, у зв’язку з чим податкова консультація надається, виходячи з загальних норм валютного законодавства України.

Відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надана платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2473 валютний нагляд – система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами  валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 2473 встановлено, що валютна операція – операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта, торгівля валютними цінностями, транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та / або особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та / або галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та пункту 14² постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять                  180 календарних днів.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до абзацу сорок дев’ятого статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Поряд з цим в абзаці одинадцятому статті 1 Закону № 959 визначено, що експорт (імпорт) капіталу – вивезення за межі України (ввезення з-за меж України) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

 

 

Щодо питання 1 і 3

Враховуючи викладене вище, операція з експорту обладнання як внесок у статутний капітал іноземної компанії з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності відповідно до вимог Закону № 959 не вважається експортом товару, на яку не поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів за умови відповідного визначення характеру угоди, валюти і загальної суми за рахунком в митній декларації.

При переміщенні товарів через митний кордон України митному органу надаються документи, передбачені у статті 335 Митного кодексу України.

Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (із змінами).

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна митна служба України (далі – Держмитслужба) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: розробляє проєкти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції Держмитслужби, та в установленому порядку подає їх Міністрові фінансів, забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань державної митної справи та в межах повноважень, визначених у законі, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення та забезпечує і здійснює контроль за дотриманням підприємствами і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України

Враховуючи викладене вище, питання щодо документів, якими підтверджується вивіз обладнання за межі території України як внеску у статутний капітал компанії нерезидента належить до компетенції Держмитслужби.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).