X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.03.2025 р. № 1641/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення …. щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомила, що з 26.05.2018  по 17.12.2024  була власником земельної ділянки площею 0,08 гектара (далі – ділянка 1).

Також з 11.05.2018 по 17.12.2024 була власником земельної ділянки площею 0,0505 гектара (далі – ділянка 2).

В грудні 2024 року платником податків ухвалено рішення об’єднати такі земельні ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок, за результатами чого такі ділянки стали одним об’єктом речових прав (за новим кадастровим номером) (далі – ділянка 3). В подальшому платник податків планує продати земельну ділянку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи впливають обставини об’єднання ділянки 1 та ділянки 2 у земельну ділянку 3 на можливість застосування податкової пільги (звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором) згідно з п. 172.1 ст. 172  Кодексу?

2. Чи вважається ділянка 3 такою, що перебуває у власності платника більше трьох (3) років, а саме виходячи із обставин, шо наведені в тексті цього звернення?

3. Чи вправі платник податків при продажу (іншому відчуженню, окрім дарування) ділянки 3 посилатися на наявність та застосувати податкову пільгу (звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором), що передбачена п. 172.1 ст. 172 Кодексу)?

4. Чи впливають обставини набуття та володіння платником податків ділянкою 1 в ході застосування податкової пільги (звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором), згідно з п. 172. 1 ст. 172 Кодексу, при продажу (іншому відчуженню, окрім дарування) ділянки 3?

5. Чи впливають обставини набуття та володіння платником податків ділянкою 2 в ході застосування податкової пільги (звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором) згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу при продажу (іншому відчуженню, окрім дарування) ділянки 3?

6. Чи вправі платник податків зменшити базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором щодо операції з продажу (іншому відчуженню, окрім дарування) ділянки 3 на 61,30  відс., а саме внаслідок врахування (застосування) податкової пільги, передбаченої п. 172.1 ст. 172 Кодексу, яка застосуватиметься до ділянки 1, за рахунок якої, в тому числі, сформована така ділянка?

7. Чи вправі платник податків зменшити базу оподаткування оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором щодо операції з продажу (іншому відчуженню, окрім дарування) ділянки 3 на 38,70 відс., а саме, внаслідок врахування (застосування) податкової пільги, передбаченої п. 172.1 ст. 172 Кодексу) яка застосуватиметься до ділянки 2, за рахунок якої, в тому числі, сформована така ділянка?

8. Яким чином застосування податкової пільги згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу, у випадку продажу (чи іншого відчуження) ділянки 3, повинно відображатися платником в декларації про майновий стан і доходи фізичної особи?

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).

Водночас право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) (ст. 126 ЗКУ).

 Відповідно до частини четвертої ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації згідно із Законом № 1952. 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, подільного об'єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об'єкта незавершеного будівництва / майбутнього об'єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця визначено                    ст. 172 Кодексу.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 ЗКУ залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4                           п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас згідно з п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об'єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Разом з тим, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено у ст. 179 Кодексу.

Так, п. 179.2 ст. 179 Кодексу передбачено, що відповідно до Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок (військовий збір) відповідно до розділу IV Кодексу.

Фізична особа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Враховуючи викладене, оскільки фізичною особою планується здійснити перший продаж протягом звітного податкового року нового об’єкта нерухомості, а саме земельної ділянки, яка перебуває у власності менше трьох років, то дохід, отриманий від такого продажу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 5 відсотків.

Водночас зауважуємо, що з питання визначення термінів виникнення (втрати) права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Згідно з п.п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.